Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 3 червня прибув до Києва для низки офіційних зустрічей із вищим керівництвом країни, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга та оприлюднив спільне фото на залізничному вокзалі столиці.
Про це розповідає Poltava Today
«Раді вітати Марка Рютте в Києві, де він матиме переговори з президентом і важливі зустрічі. Глибоко цінуємо єдність і силу НАТО у підтримці України, оскільки ми разом захищаємо трансатлантичну безпеку», – написав міністр у соцмережі X.
Склад делегації та церемонія вшанування
Президент Володимир Зеленський зазначив, що візит делегації Північноатлантичної ради розпочався з вшанування пам’яті полеглих українських воїнів біля Стіни пам’яті. За його словами, на заходах були присутні генеральний секретар НАТО Марк Рютте, голова Військового комітету Альянсу Джузеппе Каво Драгоне, а також постійні представники й їхні заступники від усіх 32 країн-членів Альянсу.
Ранкове повідомлення залізничної компанії «Укрзалізниця» про приїзд Рютте згодом було видалене з її Telegram-каналу, що свідчить про те, що візит не був широко афішований заздалегідь.
Дипломатичний контекст і перспективи переговорів
Візит Рютте відбувається в умовах триваючих ударів по території України та загроз систематичних атак з боку росія, через що переговорні ініціативи залишаються надзвичайно чутливими. Поїздка не була попередньо анонсована, що відповідає підвищеним вимогам безпеки.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори між Україною, США та росією, які проходили у січні–лютому, відкладені на невизначений термін. За оцінками західних медіа та експертів, у Москві й Києві скептично ставляться до перспектив відновлення діалогу за посередництва США навіть після стабілізації ситуації в регіоні.
За даними джерел, жодна зі сторін не вбачає наразі підстав для продовження переговорів: Україна вважає, що раунд лютневих переговорів зайшов у глухий кут, а розчарування полягає також у відсутності достатнього тиску на кремль зі сторони Вашингтона.
російська влада офіційно висуває вимогу передачі всього Донбасу як ключову умову мирного врегулювання, натякаючи при цьому на нібито домовленості між лідерами під час попередніх зустрічей. Україна після початку посередницької ролі США запропонувала зупинити бойові дії по лінії фронту, що залишило б під контролем росії більшу частину Донбасу, однак юридично визнавати такі територіальні поступки Київ не має наміру.
22 травня Марко Рубіо заявляв про готовність США продовжувати посередництво в переговорах між Україною та росією, хоча самі перемовини наразі не відбуваються і попередні контакти визнані непродуктивними.
У недавньому інтерв’ю для американського телебачення президент Зеленський підкреслив, що пошук шляхів до переговорів із росією має відбутися до настання зимового періоду, однак ця можливість залежить від міжнародного (зокрема американського) тиску на Москву.
Аналітичний центр ISW зазначив, що українські війська відновлюють тактичну ініціативу на низці ділянок фронту. Експерти додають, що попередження росії про систематичні удари по Україні та їхнє продовження розглядають як спробу приховати військові проблеми, помітні після параду до Дня перемоги 9 травня.
При цьому візит очільника Альянсу до Києва сприймають як сигнал солідарності та підтвердження готовності НАТО підтримувати трансатлантичну безпеку й допомагати Україні у відсічі агресії.