Президент Володимир Зеленський 10 березня заслухав доповідь голови Головного управління розвідки Олега Іващенка щодо ситуації на Близькому Сході та можливих наслідків для безпеки України.
Про це розповідає Poltava Today
«Детально аналізуємо наявні дані щодо намірів російського керівництва скористатися ситуацією навколо Ірану та можливим затягуванням американської військової операції», – заявив він.
Оцінки розвідки і стратегічні цілі росії
За висновками президента, ключовою ставкою російського керівництва є посилення ризиків тривалого конфлікту на Близькому Сході і в регіоні Перської затоки. Мета такого сценарію — ослабити міжнародний тиск через війну в Україні, досягти зняття або пом’якшення санкцій та отримати додаткові вигоди завдяки коливанням цін на нафту й газ.
Як зазначив глава держави, у розпорядженні української розвідки є матеріали, які свідчать про плани росіян просувати ідею повного зняття санкцій в енергетичному секторі. «Є дані щодо намірів росіян говорити про повне скасування санкцій щодо енергетики. Визначаємось із заходами нашої протидії та будемо інформувати партнерів», – повідомив президент.
З огляду на ці ризики, Зеленський доручив розвідувальним структурам активізувати роботу з оцінки та блокування можливостей російського військово-промислового комплексу, аби обмежити подальший потенціал агресії.
Втрати, розвіддані і вплив на ринок енергоносіїв
Окрему увагу під час доповіді приділили оцінкам російських втрат на полі бою. За даними, наданими Зеленському, у внутрішніх російських розрахунках зі 100% втрат нібито 62% припадає на загиблих і 38% — на поранених. Це свідчить про масштаб проблеми, навіть якщо офіційна статистика росії не розкриває реальної картини.
Крім того, у закритих офіційних документах, що потрапили до розвідки, росія сама нібито оцінює рівень безповоротних втрат у 1 мільйон 315 тисяч убитих та важко поранених. «Самі росіяни дають у закритих офіційних доповідях рівень своїх безповоротних втрат в 1 мільйон 315 тисяч убитих та важко поранених. Маємо підстави вважати, що дані про цей рівень втрат є заниженими», – повідомив голова держави.
Офіційних публічних підтверджень цих цифр з боку росії немає, оскільки країна не розкриває власні втрати у війні.
Зв’язок між ескалацією на Близькому Сході і енергетичними ризиками також було окреслено під час доповіді. Зокрема, зростання напруженості вже призвело до зростання цін на енергоносії: частина великих виробників скоротила постачання, ринок відреагував побоюваннями щодо тривалих перебоїв у судноплавстві. Наведено факт, що 9 березня котирування нафти марки Brent уперше з 2022 року перевищили позначку 100 доларів за барель.
У контексті останніх ударів та контратак відзначено, що з 28 лютого США й Ізраїль завдають ударів по Ірану, а Іран у відповідь атакує країни Перської затоки ракетами і дронами, що додатково загострює ситуацію на регіональному рівні й підсилює нестабільність енергетичного ринку.
Зеленський наголосив на необхідності координованих дій з партнерами для протидії можливим спробам росії використати регіональну кризу в своїх інтересах, а також доручив розвідці продовжити збір і аналіз інформації для миттєвої реакції на загрози.