Під час останньої експедиції в межах обстежень Глинського археологічного комплексу в заповіднику Більськ виявлено невідоме раніше поселення і додаткову групу курганів, що значно коригує уявлення про структуру пам’ятки та її використання в різні епохи. Виявлені об’єкти свідчать про складну взаємодію поховальної практики, ремісничої діяльності й освоєння ландшафту протягом тисячоліть.
Про це розповідає Poltava Today
Кандидат історичних наук Юрій Пуголовок пояснив, що нові дані змінюють підхід до інтерпретації Глинського середньовічного некрополя: він виявився не просто компактним цвинтарем, а складною просторовою системою, пов’язаною з рельєфом і давніми шляхами.
Нова курганна група розташована за межами основного масиву насипів. Помітно, що середньовічні поховання були зосереджені навколо значно старішого великого кургану, ймовірно, доби бронзи. Така прив’язка вказує на практику повторного використання старих сакральних чи орієнтирних об’єктів у пізніші історичні періоди.
Для точного документування мікрорельєфу традиційну польову розвідку поєднали з цифровими методами. Ручний LiDAR-сканер дозволив зафіксувати форму й стан низьких насипів, які в полі часто майже непомітні через трав’яний покрив або чагарники. Паралельно застосовували GIS-інструменти та цифрове картографування для аналізу просторових зв’язків між об’єктами в спеціальному інформаційному середовищі.
На території нововиявленого поселення закладено розвідувальний шурф. Археологи зібрали уламки ліпного та гончарного посуду різних хронологічних пластів — від скіфського часу до постмонгольської доби, що говорить про багатошаровість пам’ятки. Особливу увагу привернула велика кількість залізного шлаку, оплавленого металу й фрагментів перепаленого посуду, що може вказувати на існування тут майстерень з обробки або переплавлення заліза. Це свідчить, що поселення виконувало не лише побутову, а й ремісничу функцію; остаточні хронологічні й технологічні висновки будуть зроблені після детального аналізу кераміки та стратиграфії.
Стан пам’яток на досліджуваній ділянці виявився неоднорідним. Частина насипів пошкоджена ерозією або поросла деревною та чагарниковою рослинністю. На ряді курганів виявлені сліди старих і сучасних грабіжницьких розкопок — ями в центрі насипів. Окрім антропогенного впливу та господарської діяльності, пам’ятці загрожують природні процеси, тому вона потребує постійного моніторингу з використанням цифрових методів.
Методи фіксації та аналізу
Поєднання польових традиційних методів і сучасних технологій забезпечує більш комплексне розуміння ландшафту. Ручний LiDAR дозволяє отримувати високо деталізовані цифрові моделі мікрорельєфу, тоді як GIS-аналітика дає змогу зіставляти знахідки, насипи та сліди господарської діяльності в одному просторовому контексті. В подальшому команда планує залучити геомагнітну зйомку, щоб виявити підземні структури, недоступні візуальній інспекції.
Плани експедиції
Найближчі завдання експедиції — уточнити кількість насипів у новій групі, визначити їхні розміри й просторовий зв’язок з основним могильником, а також окреслити межі поселення та зони концентрації знахідок. Застосування геофізичних методів має допомогти виявити приховані під землею структури, що не помітні при поверхневому огляді. Детальніший керамічний і стратиграфічний аналіз дасть можливість встановити часові рамки функціонування майстерень та характер ремісничої діяльності.
У підсумку нові дослідження підтверджують, що Глинський комплекс — це цілісний історичний ландшафт, у якому перепліталися поховальні практики, життєва діяльність і ремесло протягом тривалого часу. Систематичні польові роботи та застосування цифрових технологій дозволяють переосмислити значення пам’ятки для регіональної історії та охорони культурної спадщини.