Vodafone Україна» розповідає, як оператор утримує мережу під час масштабних відключень електроенергії та повітряних атак, забезпечуючи звʼязок для мільйонів цивільних і аварійних служб
Про це розповідає Poltava Today
«Загалом ми зараз десь у середньому тримаємо 90% доступності нашої мережі», – Ольга Устинова
Під час регулярних обстрілів енергетичної інфраструктури та зимових холодів мобільний звʼязок перетворився на життєвонеобхідну послугу: ним користуються для виклику швидкої, оповіщення родичів, передачі критичної інформації. У цьому контексті Vodafone Україна пояснює механізми, що дозволяють зберігати доступність мережі на високому рівні навіть під час масштабних блекаутів.
Як працює мережа під час відключень електрики
Головний пріоритет оператора — збереження голосових дзвінків і SMS, адже вони забезпечують найнадійніший канал для екстреного звʼязку. Дані (інтернет) отримують другорядну пріоритетність і за необхідності підлягають тимчасовим обмеженням, щоб розвантажити мережу і продовжити роботу базових станцій.
Vodafone заявляє, що за нормальних умов утримує близько 90% доступності мережі. При тотальних відключеннях, за наявності пального та організованої логістики, оператор очікує зберігати 70–80% покриття тривалий час. Для фіксованого інтернету на базі GPON компанія фіксує можливість підтримки сервісу на десятки годин без зовнішнього живлення — прикладом стало забезпечення звʼязку в Одесі під час локального блекауту протягом 100 годин.
Один із ключових факторів — резервні акумулятори на базових станціях: у розрахунку це близько 10 годин автономної роботи, проте фактичний час залежить від завантаженості та температури. При підвищеному навантаженні чи сильному морозі батареї розряджаються швидше — іноді за 6–8 годин, замість розрахункових 10. Коли акумулятори розряджаються, в роботу входять генератори.
Генератори забезпечують роботу станцій понад добу, але їхнє використання потребує постійного підвезення пального, обслуговування та наявності бригад для запуску й експлуатації обладнання. Холод і сильні морози створюють додаткові ризики: генератори можуть не заводитися або працювати менш ефективно, а батареї втрачають ємність швидше.
Інфраструктура, логістика та співпраця з регіонами
З 2022 року Vodafone інвестував значні кошти у «сталість мережі» — близько двох мільярдів гривень. У 2026 році компанія закупила 5 500 генераторів і оновила близько 40 тисяч акумуляторних батарей, що значно підвищило витривалість мережі. При цьому лише частина майданчиків може обслуговуватися силами власних бригад: зі 13 500 майданчиків у мережі оператор має приблизно 4 500 співробітників, тому важлива координація з місцевими адміністраціями.
Оператор вже передав 850 генераторів регіональним адміністраціям та громадам, разом із паливом і необхідними розхідними матеріалами, аби місцеві команда могли підключати і заправляти обладнання для підтримки місцевих базових станцій. Така модель дозволяє частково компенсувати брак технічних ресурсів та пришвидшити реагування у віддалених населених пунктах.
На місцях Vodafone узгоджує дії з обласними військовими адміністраціями, ОТГ і підприємствами, які можуть надати логістичну підтримку. Компанія працює над тим, щоб кожна базова станція мала визначену відповідальну особу або групу, яка забезпечуватиме її роботу у разі відключень.
Для швидкого реагування створено приблизно 400 аварійних бригад, до роботи яких залучають також підготовлені команди з різних підрозділів компанії. У найскладніші періоди оперативні групи виїжджають цілодобово, іноді в екстремальних погодних умовах, щоб підключити генератори або замінити батареї.
Крім того, оператор розвиває співпрацю з іншими мобільними компаніями: у короткий термін після початку війни було запроваджено національний роумінг, що дає абонентам можливість переключатися на мережу іншого оператора в разі відсутності покриття рідного. Також застосовується спільне використання пасивної інфраструктури (вежі), що підвищує оперативність відновлення та покриття у складних зонах.
Щодо прифронтових територій: оперативне відновлення станцій відбувається одразу після виявлення непрацездатності, якщо є можливість доступу. З 2022 року відновлено близько 1 300 базових станцій; проте існують майданчики, до яких наразі немає безпечного доступу через бойові дії.
Оператор також надає пріоритети взаємодії з військовими структурами і приймає окремі технічні рішення разом з оборонними відомствами, але деталі такої співпраці не розголошуються з міркувань безпеки.
Щодо абонентських порад: компанія рекомендує користуватися фіксованим інтернетом (оптичний PON) як резервом вдома — за наявності оптики в помешканні достатньо живити домашній роутер, щоб отримувати стабільний інтернет через мережу оператора, яка в такому випадку працює на генераторах. Під час блекаутів оператор закликає абонентів скорочувати масове споживання відеоконтенту, щоб знизити навантаження на мобільну мережу і продовжити роботу критичних сервісів.
Щодо SIM-карт та питання використання їх у безпілотниках: компанія відзначає, що проблема складніша за одномоментне відключення роумінгу. Такі SIM-карти можуть бути не лише українських чи російських операторів, а й інших іноземних постачальників; окрім того, звʼязок дронів забезпечується через різні канали, у тому числі оптику та супутникові системи на кшталт Starlink. Тому просте запровадження «карантину» для карт із роумінгу не вирішить проблему в цілому.
Оператор зазначає, що ще на початку війни закрив роумінг з мережами агресора та впровадив заходи, спрямовані на мінімізацію ризиків злочинного використання телеком-ресурсів, а питання кіберзагроз та інформаційної безпеки залишаються постійним пріоритетом.
У 2025 році Vodafone фіксував сотні серйозних кібеспроб проти своїх систем; захист потребує постійних інвестицій і оновлення інструментів безпеки.
Окремо варто виділити економічний тиск на операторів: з 2022 року вартість електроенергії для компанії зросла приблизно на 177%, ціни на генератори зросли у три рази, акумуляторні батареї подорожчали в кілька разів. Витрати на паливо та генерацію взимку 2025/2026 року збільшилися в середньому у п’ять разів порівняно з попередніми роками.
Приклади споживання: для центральних технічних майданчиків у великому місті може знадобитися до 250 літрів пального на годину, тоді як стандартний стаціонарний генератор потребує близько 20–30 літрів на добу. Vodafone вже відвантажив значні обсяги пального разом з переданими генераторами.
Що стосується тарифної політики, оператор повідомляє про часткове коригування цін у 2025 році і деякі зміни у 2026 році. Підвищення тарифів відбувається за необхідності, але компанія прагне впроваджувати такі зміни не частіше ніж раз на рік і пояснювати абонентам, на що спрямовані додаткові кошти. Частина інвестицій також іде на розширення 4G-покриття, яке нині охоплює близько 93% населення.
Питання 5G: Vodafone проводить пілоти у Львові та Бородянці, аби оцінити сумісну роботу частот та уникнути перешкод для військових. Перехід на широкомасштабну 5G-мережу вимагатиме додаткових частот і значних інвестицій, і, за оцінками оператора, більш масштабні впровадження доцільно планувати після завершення воєнних дій, бо 5G має вищі енергетичні вимоги ніж 4G.
Щодо кадрових ресурсів, оператор визнає наявність дефіциту інженерів та технічного персоналу. Підтримка мережі вимагає фізичної праці: доставка та встановлення генераторів, заміна батарей — часто у віддалених та складнодоступних локаціях.
Оператор підкреслює, що ключовими викликами залишаються люди, енергетика і кібербезпека. Водночас Vodafone інвестує зараз, аби бути готовим до відбудови та створення більш потужної та сучасної інфраструктури в майбутній мирний період.
На завершення: абонентам радять мати резервні канали звʼязку (наприклад, фіксований інтернет там, де це можливо), економно використовувати мобільні дані під час блекаутів і, за потреби, скористатися національним роумінгом для збереження доступу до голосового звʼязку та SMS.