Шевченківський районний суд Полтави 3 березня обрав запобіжні заходи трьом підозрюваним у справі про привласнення бюджетних коштів під час облаштування сектора почесних поховань на Затуринському кладовищі. Суд постановив узяти їх під варту, але визначив застави, сумарний розмір яких перевищив 20 мільйонів гривень; ці застави були внесені, і фігуранти вийшли на волю.
Про це розповідає Poltava Today
Хто і скільки заплатив заставу
У ході судового розгляду встановлено конкретні розміри застав і платників, які покрили відповідні суми.
- Майже 4 млн грн — за Олександра Артемова, директора полтавського товариства-підрядника. Заставу за свого керівника внесло саме ТОВ «Грандбуд+», яке виконувало роботи на меморіалі.
- 8,2 млн грн — за Іллю Латкіна, власника підприємства з виробництва бетону, якого слідство вважає організатором схеми.
- 8,2 млн грн — за Максима Криська, колишнього посадовця департаменту ДАБІ у Полтавській області, якого правоохоронці називають «мозок» та консультант.
Заставу за Латкіна та Криська (загалом понад 16 мільйонів гривень) вніс відомий у Полтаві підприємець зі сфери постачання продуктів і готових страв Володимир Сергієнко.
Ілля Латкін | Кадр з відео телеканалу «ІРТ Полтава»
Участь Володимира Сергієнка як заставодавця дає підстави проводити політичні паралелі: раніше партія «За Майбутнє» на чолі з лідером фракції Євгеном Диканем відкрито лобіювала інтереси цього підприємця, зокрема в питаннях оренди комунальних футбольних полів.
Перший договір на будівництво меморіалу уклали 11 вересня 2023 року — саме з цього документу розпочалися роботи, які нині називають візуальною та архітектурною помилкою міста.
У той період управління ЖКГ Полтави та комунальне підприємство «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування», що виступало замовником робіт, перебували у сфері політичної відповідальності партії «За Майбутнє». Це вписувалося в негласний квотно-корупційний принцип поділу влади в місті, через що підрядники та консультанти, які освоювали бюджетні кошти, навряд чи опинилися там випадково.
Розслідування і наслідки для меморіалу
Правоохоронці розслідують привласнення 8,2 млн грн під час облаштування сектору Затуринського кладовища, на якому поховані 395 захисників України. Це фактично п’ята частина від усіх актованих робіт на суму 41,5 млн грн.
За версією слідства, збитки завдано шляхом штучного завищення цін на будівельні матеріали — бетонну плитку, індивідуальні стели з постаментами, гранітні цоколі, лавки та інші матеріали.
Наразі триває досудове розслідування. Будівництво меморіалу призупинено через припинення оплат, а міська влада анонсувала проведення нового всеукраїнського архітектурного конкурсу для розробки єдиної концепції вшанування загиблих на кількох секторах Затуринського кладовища.
Нагадаємо, у квітні 2023 року депутат міськради Вадим Ямщиков закликав не поспішати з будівництвом військового меморіалу: він наголошував, що споруда має бути монументальною на десятиліття вперед, проєкт повинен розроблятися провідними фахівцями та узгоджуватися з рідними загиблих.