Міністерство закордонних справ України 10 березня відреагувало на низку рішень парламенту та уряду Угорщини — зокрема на резолюцію про відмову від підтримки вступу України до ЄС, голосування проти подальшого військового фінансування та законодавчі акти в так званій «справі інкасаторів».
Про це розповідає Poltava Today
Реакція Києва
В українському зовнішньополітичному відомстві підкреслили, що такі кроки не стали несподіванкою і характеризують їх як давно відомі «ганебні позиції» угорської влади. У МЗС вважають, що ухвалене голосування має насамперед сигналізувати угорській національній меншині в Україні, оскільки, за оцінкою відомства, прем’єр-міністр Віктор Орбан фактично «закриває» перед нею двері в ЄС.
«Жоден з цих кроків не є здивуванням для української сторони: такі ганебні позиції влади Угорщини давно відомі. Вважаємо, що голосування щодо відмови від підтримки вступу України до ЄС надсилає сигнал насамперед угорській національній меншині в Україні. (Прем’єр-міністр Угорщини) Віктор Орбан фактично «закриває» двері в ЄС саме перед їхнім обличчям», – ідеться в коментарі.
Дипломати також наголосили, що офіційний Будапешт продовжує виконувати роль «троянського коня» у ЄС, блокуючи як фінансову, так і військову підтримку, необхідну для протидії російській агресії, а також стримуючи поступ України на шляху до євроінтеграції. За оцінкою МЗС, такі дії спрямовані на те, щоб утримувати Євросоюз у заручниках і сприяють політиці, яка послаблює та розколює об’єднану Європу.
Енергетичний контекст і санкції
Київ наголошує, що резолюція угорського парламенту не змінює правила ЄС і не має юридичної сили в процесі євроінтеграції України; її характеризують як політичний крок, який варто розглядати в контексті виборчої кампанії в Угорщині.
Відносини між Україною та Угорщиною загострилися після взаємних звинувачень: Будапешт звинуватив Київ у навмисному затягуванні ремонту нафтопроводу «Дружба», що був пошкоджений унаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі в Україні. Цим коридором Угорщина та Словаччина отримують російську нафту.
Віцепрем’єр — міністр з питань енергетики Денис Шмигаль 3 березня повідомив, що після ударів було пошкоджено значну частину внутрішнього обладнання нафтопроводу. За його словами, внаслідок влучання російського дрона один із великих резервуарів зазнав ураження, після чого в трубу потрапила нафта в «киплячому стані», що спричинило значні внутрішні пошкодження, які зовні не видно, і відновлення вимагатиме великого обсягу робіт.
Через ситуацію навколо «Дружби» Словаччина та Угорщина блокують ухвалення 20-го пакета санкцій проти росії та виділення багатомільярдного кредиту Україні, узгодженого лідерами ЄС у грудні. Обидві країни заявляють про намір зберігати вето, поки не відновиться транспортування сирої нафти трубопроводом.