Співпраця Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка з Малою академією наук України продовжує бути системною складовою освітнього простору, яка сприяє залученню талановитої шкільної молоді до наукової роботи та академічного середовища. Участь викладачів університету в журі конкурсу поєднує експертну оцінку з практичним наставництвом, що допомагає сформувати в учасників дослідницькі навички й критичне мислення.
Про це розповідає Poltava Today
«Сьогодні ПНПУ імені В. Г. Короленка розглядає взаємодію з Малою академією наук як інвестицію в якість національної освіти. Робота наших викладачів у складі журі — це живий досвід передачі академічних традицій наймолодшим дослідникам. Ми свідомо робимо цей крок, адже під час конкурсу формується особливий тип вступника — інтелектуально зрілого, готового до викликів сучасної науки. Це дозволяє нам будувати профорієнтацію на засадах партнерства: ми запрошуємо до аудиторій не просто випускників шкіл, а сформованих однодумців, які вже знають цінність наукового пошуку. МАН для нас це місце, де юна енергія зустрічається з досвідом, перетворюючи звичайний вибір професії на свідоме покликання».
Керівництво секцій та активна участь кафедр
Показовим підтвердженням високого рівня взаємодії стало очолення секції педагогіки ректоркою університету професоркою Мариною Гриньовою, яка разом із помічницею керівника Русланою Величко задала високу планку наукового наставництва. У секції «Педагогіка» цього року було представлено 21 роботу — учнівські проєкти продемонстрували зацікавленість у педагогічних питаннях та вміння вести наукову дискусію.
Секція «Журналістика» працювала на базі Центру дослідження полтавської журналістики: її очолила завідувачка кафедри журналістики професорка Світлана Семенко, а секретарем виступила старша лаборантка кафедри Наталія Пурас.
У мовно-літературних напрямках активну участь забезпечили: завідувачка кафедри української мови Світлана Педченко (голова журі секції «Українська мова») разом із доценткою Людмилою Дейною; у секції «Українська література» головувала професорка Світлана Ленська, секретарем була Тамара Деменська. Юні дослідники працювали над поетичними й прозовими текстами, зокрема на воєнну тематику та літературне краєзнавство.
На кафедрі світової літератури, у Науково-просвітницькому центрі та музеї «Гоголь і Україна» відбулася робота секції «Зарубіжна література», яку очолила професорка Ольга Ніколенко. У ній узяли участь 18 учасників з темами в галузі компаративістики, рецепції творів та дослідження класичної й сучасної літератури.
Природничі, технічні та суспільні дисципліни: тематика робіт
На базі Міжнародного центру математики і фізики працювали секції «Теоретична фізика» та «Прикладна фізика», де було представлено 15 робіт. Роботу журі очолив завідувач кафедри загальної фізики і математики Олег Саєнко. Доцент Олексій Хорольський брав участь у журі секцій «Астрономія» та «Аерофізика та космічні дослідження», де конкурсні роботи (11 проєктів) стосувалися тем світлового забруднення міст, використання дронів для фотофіксації руйнувань під час війни, українських символів у астрономії, динаміки сонячних плям та зміщення полярних сяйв.
Секцію «Математика» очолив Валентин Марченко, де було представлено 10 робіт з актуальних питань елементарної й вищої математики; у секції «Статистика» (голова — Оксана Москаленко) змагалися 8 учнів.
Професорка кафедри політекономії Лариса Яковенко оцінювала роботи в секціях прикладної мікроекономіки та підприємництва, міжнародної економіки, аналітики, фінансів, банківської справи та страхування. Секцію «Соціологія» очолила доцентка Тетяна Непокупна — подані учнівські дослідження свідчать про високу зацікавленість молоді у соціальних проблемах та потребу наукового осмислення суспільних процесів.
До роботи секцій прикладної механіки, машинобудування, автоматизації та робототехніки, енергетики і електротехніки був залучений доцент кафедри математичного аналізу та інформатики Олександр Мамон. Завідувачка кафедри хімії та методики викладання хімії Світлана Стрижак увійшла до складу журі об’єднаної секції хімії й біохімії, де конкурсанти продемонстрували ґрунтовну теоретичну підготовку й уміння планувати й проводити експерименти.
Завідувачка кафедри біології, здоров’я людини та фізичної реабілітації Тетяна Дерев’янко разом зі старшою викладачкою Тетяною Плужніковою були членами журі наукового відділення «Хімія та біологія». Доцентка Інна Шапаренко працювала у секції «Охорона здоров’я»: теми проєктів стосувалися ментального здоров’я школярів у період повномасштабного вторгнення, впливу гаджетів на здоров’я підлітків, емоційного інтелекту тощо.
Експертну оцінку робіт у межах об’єднаної секції романських та польської мов здійснювала доцентка кафедри англійської та німецької філології Наталія Петрушова. У секції «Англійська мова та англомовна література» як член журі працювала доцентка Вікторія Кравченко — учасники представили ґрунтовні дослідження з мовознавства, літературознавства, перекладознавства і методики викладання.
Секція «Історія України» працювала під головуванням докторки історичних наук Людмили Бабенко, секретарем була Валерія Іщенко. Тамара Жалій входила до журі секції історичного краєзнавства; археологічні та етнологічні роботи оцінювала доцентка Оксана Коваленко. У секції «Всесвітня історія» членкинею журі була професорка Ірина Петренко, секретар — асистентка Альона Ткаченко.
Доцент Юрій Вільховий працював у секції «Філософія; релігієзнавство», а професорка Любов Вішнікіна була членкинею журі секції, що об’єднувала географію, геологію, гідрогеологію, геофізику, ГІС та метеорологію.
У мистецьких і креативних секціях працювали: доцентки кафедри початкової освіти Юлія Стиркіна та Ольга Палеха у секції «Літературна творчість», а завідувачка кафедри образотворчого мистецтва Тетяна Саєнко — у секції «Теорія, історія мистецтв та арткритики».
У секції «Кримськотатарська гуманітаристика» доцентка кафедри культурології, філософії та музеєзнавства Алла Литвиненко оцінювала 9 учнівських робіт, присвячених збереженню культурної спадщини, історичній пам’яті та розвитку культури кримськотатарського народу.
У своєму сукупному вимірі захисти в межах Малої академії наук — це не лише демонстрація знань і вміння виступати на наукових конференціях, але й важлива соціальна функція університету: професійна експертиза робіт та наставництво фахівців сприяють академічній доброчесності та підвищенню якості перших наукових здобутків молодих дослідників.