Артур Жуль — військовослужбовець Полтавського обласного ТЦК та СП. Офіцер, який виконав важливу місію: доставити на Полтавщину зброю, яку підрозділи Сил оборони України використовували для захисту від російської агресії.
Про це розповідає Poltava Today
Після мобілізації Артур отримав телефонний дзвінок у липні 2015 року, який змінив його життя.
«Мені зателефонували з військкомату і сказали прийти оновити дані. Я прийшов, дані оновив, пройшов ВЛК і отримав висновок «придатний». Вже на наступний ранок ми поїхали на Десну»
. Спочатку він служив у навчальній роті, а згодом перейшов до ремонтно-відновлювального батальйону, де отримав сержантське звання. У 2018 році закінчив курси підвищення кваліфікації в Одесі, а наступного року взяв участь у зоні проведення ООС.
Служба в ООС та перша місія
У зведеному підрозділі технічного забезпечення Артур виконував обов’язки начальника технічної служби. Часто йому доводилося виконувати евакуацію техніки, зокрема після випадку, коли під Волновахою ворожа ДРГ підбила танк.
«Під’їхали, зачепили танк, і тут мені куля прилітає прямо в каску. Впав назад, сховався за броню танка — зрозумів, що працює снайпер»
. Після восьми місяців служби в зоні ООС Артур повернувся до навчального центру, але в 2021 році перевівся до Кобеляцького районного ТЦК та СП, щоб бути ближче до сім’ї.
Розпочаток повномасштабної війни та перші кроки
24 лютого 2022 року, під час тривоги, Артур отримав дзвінок від начальника:
«Тривога реальна! Війна почалася!»
. Найперше завдання полягало в забезпеченні ТЦК та СП зброєю та боєприпасами. На початку війни на область було лише десять автоматів, тому старшому лейтенанту Жулю довелося в терміновому порядку організувати доставку зброї та боєприпасів з інших регіонів.
Повернувшись до Полтави з вантажем зброї, Артур отримав високу оцінку своїх дій.
«Я розумію, що багато хто може сказати, що я нічого такого не зробив, щоб отримати орден. Але всі робили, що могли»
. За особисту мужність та вірність військовій присязі Артур Жуль був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Попри погіршення здоров’я, він продовжує виконувати свої обов’язки, відповідаючи за забезпечення військових частин усім необхідним.
«Під час служби не дуже звертаєш увагу на своє здоров’я. Служити треба»
. Артур залишається прикладом героїзму та відданості своїй країні.