Президент Володимир Зеленський обговорив із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко підготовку комплексної стратегії відновлення енергетики й посиленого захисту енергетичної інфраструктури на наступну зимову кампанію; заяву зроблено увечері 26 лютого.
Про це розповідає Poltava Today
«Вже на 1 березня стратегію фіналізуємо, після того затвердимо. Щоб і Єврокомісія, і країни Європи, і Америка, і глобальний бізнес, і українські компанії, які мають відповідну силу, – щоб усі могли доєднатись і працювати разом із нами, разом із нашими людьми заради більшої стійкості та більших можливостей на наступну зиму. Звісно, на час у цьому році, коли російські удари можуть і надалі бити по нашій інфраструктурі, по наших містах», – заявив він.
З огляду на це керівництво країни поставило за мету завершити роботу над документом до початку березня, після чого розпочнеться його офіційне затвердження та координація з міжнародними партнерами. У пріоритеті — забезпечення стійкості систем постачання, модернізація захисних заходів і привернення іноземних інвестицій та технологічної допомоги.
Підхід до реалізації і залучення партнерів
Уряд і президентський офіс планують налагодити механізми, які дозволять залучити до виконання стратегії як інституційних партнерів — Єврокомісію та країни Європи, Сполучені Штати й міжнародні компанії — так і потужні українські енергетичні підприємства. Завдання полягає в тому, щоб спільні зусилля підвищили енергетичну стійкість, мінімізували ризики від надзвичайних ударів по інфраструктурі та створили додаткові можливості для наступного опалювального сезону.
Президент також наголосив на важливості врахування практик місцевих громад, які пройшли цю зиму успішніше за інші регіони, і очікує конкретних пропозицій від областей для включення в остаточний варіант стратегії.
Історія атак на інфраструктуру і міжнародні оцінки
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року росія систематично завдає ударів по енергетичних об’єктах України; зауважено, що з початком осені 2025 року масштаби та інтенсивність обстрілів енергетичної інфраструктури суттєво зросли. Через це уряд визначає першочерговими заходи з підвищення захищеності критичних об’єктів та адаптації систем теплопостачання.
У Міністерстві закордонних справ України кваліфікували ракетні й раптові удари по енергетиці, які позбавляють людей теплопостачання в умовах сильних морозів, як акти геноциду. Така оцінка підкреслює серйозність загроз для цивільного населення й потребу у швидких міжнародних реакціях та гарантіях підтримки.
На тлі цих заяв, на початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров стверджував, що росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти і звинуватив Україну в нібито першочергових ударах по російських енергооб’єктах, що викликає контрастні версії подій у міжнародному просторі.