Країни Європейського Союзу відкинули пропозицію поділу України на «безпечні регіони» в рамках обговорення продовження директиви про тимчасовий захист для українців та зосередилися на варіанті обмеження механізму для чоловіків призовного віку. Такі висновки містяться у внутрішньому документі Ради ЄС, підготовленому для обговорення з міністрами на засіданні 4 червня
Про це розповідає Poltava Today
Документ Ради ЄС і запропоновані опції
У проєкті документа, який було підготовлено для міністрів, перелік політик звужено до двох базових опцій: або продовжити тимчасовий захист у нинішньому вигляді, або ввести персональні обмеження на доступ до механізму. Під час попередніх дискусій у березні 2026 року більшість держав-членів висловилася за подовження захисту, посилаючись на те, що підстави для його дії — залишаються чинними, а сам механізм дає правову визначеність і запобігає сплеску заяв на притулок.
Раніше у робочих обговореннях фігурували різні ідеї, зокрема виключення заявників з так званих «безпечних регіонів» України або вибіркове обмеження для чоловіків призовного віку. У фінальному переліку варіантів для міністрів опція зі «безпечними регіонами» уже не згадується.
Два сценарії та їх деталі
- Збереження існуючого формату — продовження тимчасового захисту без змін, що, за оцінками авторів документа, дозволяє зберегти безперервність для бенефіціарів і національних адміністрацій та уникнути додаткового навантаження на системи надання притулку.
- Продовження з обмеженнями — продовження директиви з персональними виключеннями, які можуть стосуватися, зокрема, чоловіків призовного віку або осіб, котрі покинули територію України поза встановленими процедурами.
У документі зазначається, що кілька держав-членів висловлюють занепокоєння у зв’язку з “дедалі більшою часткою новоприбулих чоловіків призовного віку” і припускають, що зміни механізму можуть сприяти підтримці оборонних спроможностей України та її майбутньої відбудови. Водночас автори попереджають про можливі юридичні ризики, пов’язані з принципом недискримінації, а також про ризик неоднорідного застосування правил у різних країнах ЄС та підвищеного тиску на національні системи притулку.
«ЄС продемонстрував безпрецедентну єдність і солідарність з Україною з моменту активації тимчасового захисту. Водночас низка держав-членів, які прийняли великі групи бенефіціарів, дедалі частіше повідомляють про труднощі, спричинені затягуванням конфлікту, значним фінансовим та суспільним навантаженням на національному рівні, а також зміною профілю новоприбулих»,
За даними документа Ради ЄС, нині тимчасовим захистом у ЄС користуються близько 4,33 мільйона переміщених осіб з України. Розподіл бенефіціарів за країнами показує, що 28,7% перебувають у Німеччині, 22,3% — у Польщі, та 9% — у Чехії. Наприкінці березня 2026 року співвідношення бенефіціарів тимчасового захисту до населення було найвищим у Чехії (34,8 на 1000 осіб), далі йшли Польща (26,3), Словаччина (26,2) і Кіпр (25,3).
Питання планують обговорити на засіданні Ради ЄС із юстиції та внутрішніх справ, до якого долучаться міністри внутрішніх справ. Однак остаточного рішення щодо майбутнього механізму, як очікують у документі, швидше за все, не ухвалять одразу після цього обговорення: вирішення може відбутися наприкінці червня або в липні.