Міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу розглянуть продовження механізму тимчасового захисту для українців під час засідання Ради ЄС із юстиції та внутрішніх справ 4 червня. Порядок денний включає обговорення варіантів режиму після березня 2027 року.
Про це розповідає Poltava Today
Обговорення позицій і можливі сценарії
Європейська комісія веде переговори з державами-членами щодо подальшої долі директиви про тимчасовий захист і проводить консультації з метою вироблення загальної позиції на період після поточної дати закінчення дії механізму. На цьому етапі тривають обговорення різних сценаріїв, але конкретних пропозицій офіційно не представлено.
«Я не можу на цьому етапі сказати більше щодо будь-яких планів чи пропозицій, які ми могли б представити», – сказав Ламмерт.
Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС, серед розглянутих опцій — можливі обмеження доступу до режиму для окремих категорій заявників. До варіантів, що обговорюють, належить виключення чоловіків призовного віку або осіб, які залишили Україну в обхід встановлених правил.
Кого можуть торкнутися зміни
У проєктах, які аналізують столиці країн-членів, наголошується, що потенційні зміни можуть стосуватися перш за все нових заявників на тимчасовий захист, тоді як положення щодо вже наданого статусу залишаються окремим питанням для узгодження між державами та інституціями ЄС.
У Європейській раді повідомили, що на запланованій зустрічі у четвер не ухвалюватимуть остаточного рішення щодо продовження або модифікації режиму, але дискусія має визначити подальші кроки й очікувані терміни підготовки можливих пропозицій.
Директива про тимчасовий захист була активована після повномасштабного вторгнення росії в 2022 році і надала українцям можливість жити та працювати в країнах ЄС без проходження стандартної процедури отримання притулку. Наразі режим діє до березня 2027 року, і подальша доля механізму залежатиме від результатів міжінституційних консультацій.
Станом на березень 2026 року статус тимчасового захисту в ЄС мали близько 4,33 мільйона українців; найбільше прийняли Німеччина, Польща та Чехія. Розглянуті зміни можуть поєднувати гуманітарні та практичні аспекти, впливаючи на процедури реєстрації та критерії прийому нових заявників.