Україна зобов’язалася внести низку змін до закону про середню освіту та суттєво розширити суспільно-політичні права національних меншин. Ці положення викладені у підсумковому 20‑сторінковому документі, про який заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр під час виступу 3 червня.
Про це розповідає Poltava Today
Що передбачає освітній блок
Змінений підхід до навчання передбачає, що учні класів із навчанням мовами нацменшин зможуть використовувати ці мови не лише під час уроків, а й у інших формах спілкування з учителями та між собою. Заклади, де працюють такі класи або групи, отримають статус «школи нацменшини», що дає їм право дублювати написи на вивісках і розміщувати інформацію для загального користування також мовою відповідної меншини. Керівник або заступник керівника школи з таким статусом має володіти мовою меншини.
Офіційні освітні документи можуть бути дубльовані мовою меншини за зверненням батьків. Для випускників, які навчалися мовою меншини, передбачено можливість перекладу завдань зовнішнього незалежного оцінювання відповідною мовою, за винятком тестів із української мови та історії. Водночас українська сторона готова розширити перелік предметів, що викладаються державною мовою в класах із навчанням мовами меншин, якщо дві третини батьків у класі подадуть відповідну заявку.
«У нас є пропозиція з 11 пунктів, яка не є новою для української сторони. Переважно йдеться про освітні, культурні та мовні права… Ми підтримуємо контакт з українською стороною на технічному рівні і дуже сподіваємося, що невдовзі зможемо завершити узгодження цих 11 пунктів»
Суспільно‑політичні та культурні права
У документі також деталізовано набір прав, що стосуються участі нацменшин у місцевому житті та користування їхньою мовою в публічному просторі. Серед ключових положень:
- місцева влада на територіях зі значною присутністю нацменшин може вимагати від працівників знання мови меншини або організовувати для них відповідні курси; у спілкуванні з такими органами влади дозволяється використовувати мови меншин;
- передбачено обов’язкові консультації з представниками нацменшин щодо законопроєктів, які стосуються їхнього правового статусу;
- на додаток до усної та письмової форми представникам нацменшин надається право використовувати свою мову й в електронній формі;
- публічні заходи, зокрема зустрічі з виборцями чи спортивні змагання, що проводяться для нацменшин, можуть відбуватися їхньою мовою;
- в місцях компактного проживання нацменшин можливе розміщення дублюваних вивісок з офіційними назвами мовою меншини на будівлях органів місцевого самоврядування та комунальних підприємствах за рішенням місцевої ради;
- у межах підготовки виборів інформація про порядок голосування та агітація має дублюватися мовами нацменшин, а на місцевих виборах у традиційних для меншин територіях — і текст виборчого бюлетеня;
- топонімічні назви вулиць, площ, скверів та інших об’єктів можуть дублюватися відповідною мовою;
- символіка нацменшин дозволяється на офіційних заходах, але не повинна перевищувати за візуальною роллю державну символіку та має відповідати українському законодавству.
Ці домовленості мають на меті розширити можливості мовного та культурного самовираження громад, зберегти баланс між правами меншин і державними вимогами та унормувати практичні механізми їх реалізації на місцевому рівні.
За інформацією від учасників переговорів, освітній блок був одним із ключових питань, які тривалий час стояли в центрі суперечки між Києвом і Будапештом. Сторони констатували, що у рамках 11 пунктів досягнуто загального погодження основних підходів та формулювань у цій сфері.
Наприкінці травня прем’єр Угорщини повідомляв про обнадійливі результати експертних переговорів. Після квітневих виборів у Будапешті нового прем’єра вітали лідери країн ЄС і президент України; у Брюсселі та Києві висловлюють сподівання, що зміни в угорській політиці зменшать блокування ініціатив на підтримку України.
Петер Мадяр також анонсував намір зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, зокрема запропонував провести зустріч на Закарпатті на початку червня; українська сторона відгукнулася готовністю до переговорів.
4 червня глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга охарактеризував новий розділ у двосторонніх відносинах як побудований на взаємній повазі, довірі й спільному європейському майбутньому, не розкриваючи деталей досягнутих домовленостей. Міністр також назвав позицію Угорщини конструктивною.
Прем’єрка України повідомила, що всі держави‑члени ЄС погодили відкриття першого кластера переговорів «Основи» щодо вступу України до Європейського Союзу та висловила переконання, що це наближає країну до членства. Відкриття першого переговорного кластера з Україною і Молдовою заплановане на 15 червня в Люксембурзі.
Оголошені домовленості передбачають юридичне оформлення узгоджених заходів у національне законодавство найближчим часом, що має полегшити практичну імплементацію прав нацменшин у сферах освіти, культури та місцевого самоврядування.