Урочисті заходи на честь голови Директорії Української Народної Республіки відбулися біля корпусу Полтавського державного аграрного університету — історичної будівлі Полтавської духовної семінарії, де навчався Симон Петлюра і де встановлено барельєф на його честь.
Про це розповідає Poltava Today
Виступає Ігор Яшкін
Учасники вшанування
У церемонії взяли участь начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич, секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар, військовослужбовці 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри, голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Микола Кульчинський, державні службовці, громадські діячі та студентство.
Наталя Сулаєва акапельно виконала державний гімн
Промову під час вшанування виголосив начальник групи соціального супроводу секції цивільно-військового співробітництва штабу 152-ї бригади молодший лейтенант Ігор Яшкін, який відзначив важливість збереження спадщини Головного Отамана для сучасних воїнів бригади.
«Симон Петлюра закликав: «Не забуваймо про меч, учимося міцніше тримати його в руках». І так само, як колись воїни армії УНР виборювали незалежність, сьогодні її захищають військовослужбовці нашої бригади. Ми молоді, але вже досвідчені, і нам є ким пишатися. Ми пам’ятаємо про полеглих, ми шануємо тих, хто продовжує боротьбу. І ми віримо в нашу перемогу!»
За словами молодшого лейтенанта, для військовослужбовців, які гордо носять ім’я петлюрівців, участь у вшануванні на батьківщині отамана має особливе символічне значення. Він також окреслив ключові етапи бойової історії підрозділу у контексті російсько-української війни: присвоєння почесного найменування імені Симона Петлюри згідно з указом Президента від 6 грудня 2025 року (у рік, що символічно співпав із датою початку Першого Зимового походу армії УНР), прийняття бойового прапора командиром полковником Валерієм Лисом восени 2025 року, бойові дії бригади на Курському напрямку в серпні 2024 року, подальші операції на найгарячіших ділянках Донеччини та нинішнє утримання оборони на Покровському напрямку.
Також було зауважено, що за час виконання завдань у згаданій смузі воїни бригади завдали значних втрат противнику та уражень його техніці, що підкреслює боєздатність формування та його роль у захисті країни.
На завершення заходу пролунали рядки поезії самого Симона Петлюри у виконанні актора Полтавського театру імені Миколи Гоголя, заслуженого артиста України Тимофія Зінченка. Прапор бригади торжественно довірили тримати студентам Полтавського державного аграрного університету.
Прапор бригади довірили тримати студентам ПДАУ
Історичний контекст і значення Петлюри
Довідково: 25 травня — 100 років від дня загибелі Симона Петлюри, котрий був убитий агентом московських спецслужб. Петлюра історично постає як символ українського національно-визвольного руху: очолив державні інституції УНР, створював і організовував українські збройні сили під час Української революції початку XX століття, був Головним отаманом військ і флоту УНР і відіграв визначну роль у державотворенні й спротиві російській агресії того періоду.
У радянських наукових виданнях і підручниках термін «петлюрівщина» трактували як «контрреволюційний буржуазно-націоналістичний рух», а прихильників Петлюри довго дискредитували й виставляли в негативному світлі. Попри це, у житті та діяльності Петлюри чітко простежуються зусилля не лише військового, а й інформаційного характеру: він працював журналістом, арт-критиком і редактором провідних українських видань, організовував нелегальне друкування за умов російської цензури та продовжував видавничу справу в еміграції, засновуючи журнали, які стали інструментом боротьби за державну незалежність.
У 1921 році Петлюра змушений був залишити Україну, але не припинив політичної боротьби за ідею незалежної держави. Замах і вбивство лідера УНР спричинили потужну реакцію серед української еміграції та призвели до більш масштабної консолідації її середовищ. Життя і смерть Петлюри залишилися символом того, що лише в єдності українці можуть вистояти та перемогти.
Сьогодні пам’ять про Симона Петлюру вшановують у топоніміці, монументах і муралах, а його образ і військова символіка, зокрема нарукавний тризуб, знаходять відбиття в сучасній айдентиці українських сил оборони, що продовжують традиції боротьби за суверенітет.