Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки обсягів атак росії за тиждень та звернув увагу на те, що послаблення санкцій сприяє зростанню продажу сирої нафти, яка фінансує військові дії.
Про це розповідає Poltava Today
«Прибутки дають Росії відчуття безкарності та можливості продовжувати війну. Тому тиск має продовжуватися, а санкції – працювати. Тіньовий флот Росії не повинен почуватися в безпеці у європейських водах чи будь-яких інших. Танкери, які працюють на бюджет війни, можна й потрібно зупиняти та блокувати, а не лише відпускати. Я дякую кожному лідеру, який приймає відповідні рішення. Саме це наближає достойний мир»
За даними, оприлюдненими главою держави, за тиждень по Україні було випущено майже 1 550 ударних безпілотних апаратів, понад 1 260 керованих авіаційних бомб та зафіксовано дві ракети. Ці цифри ілюструють інтенсивність атак на українські міста й інфраструктуру.
Ліцензія США і поставки нафти
12 березня адміністрація США видала ліцензію, що дозволяє тимчасові поставки окремих російських нафтопродуктів, які вже перебували на судах станом на ту дату. Документ стосується сирої нафти й нафтопродуктів, завантажених на судна до 12 березня, і дозволяє такі поставки до 11 квітня. Саме це рішення, на думку критиків, може створювати додаткові джерела доходів для фінансування воєнних дій.
Паралельно російські війська продовжують застосовувати різні типи озброєнь — ударні БпЛА, керовані авіабомби, ракети, реактивні системи залпового вогню — проти цивільної інфраструктури в різних регіонах України.
Кваліфікація дій і ознаки геноциду
Українська влада та міжнародні організації вказують на цілеспрямований характер цих ударів і розглядають їх як воєнні злочини. Особливу тривогу викликають атаки на об’єкти життєзабезпечення, охорону здоров’я та іншу інфраструктуру, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги.
Такі дії фахівці та правозахисники трактують як ознаки, що можуть свідчити про геноцидні практики. Серед конкретних прикладів, які називають експерти:
- публічні заяви російського керівництва про відсутність або заперечення існування українського народу та заклики до його знищення;
- публічні заклики й меседжі, що підбурюють до насильства проти українців;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я з метою позбавити населення базових умов для життя;
- переслідування та фізичне винищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
- зміна ідентичності дітей через освітні програми на окупованих територіях і депортації дітей до росії;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та систематичне викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. На сьогодні учасниками Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як під час війни, так і в мирний час.
У міжнародно-правовій термінології ознаками геноциду можуть бути: вбивство членів групи, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, заходи щодо запобігання дітонародженню або насильницьке переміщення дітей з однієї групи до іншої, а також публічне підбурювання до таких дій.
Російське керівництво відкидає твердження про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та заперечує факт навмисного знищення об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення.