Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде відреагував на припущення щодо можливого представлення Європи в переговорах із росією, зазначивши в Брюсселі, що не висував своєї кандидатури й не знає підстав для таких розмов.
Про це розповідає Poltava Today
«Моє ім’я згадувалося серед кількох інших кандидатур. Не знаю, звідки це взялося… Відверто кажучи, я вважаю, що роль Норвегії в тому, щоб бути дуже твердим і сильним союзником України. А це не те саме, що виступати посередником між Росією та Україною. Ми – на боці України», – зазначив 26 травня Еспен Барт Ейде у коментарі Радіо Свобода.
Очільник норвезької дипломатії додав, що Норвегія має зберігати позицію твердого союзника України і не повинна ототожнювати цю позицію з роллю посередника між сторонами. За його словами, справжнє посередництво має взяти на себе хтось, хто може реально поставити себе «по середині» та гарантовано сприйматиметься обома сторонами.
Хто розглядався як можливий посланець
У публікації від 18 травня згадували низку потенційних кандидатів на роль спецпосланця від імені Європи. Серед названих імен були ексканцлерка Ангела Меркель, яка відкинула таку перспективу; нинішній президент Фінляндії Александр Стубб, який висловив готовність; а також колишній прем’єр Італії Маріо Драгі, якому приписують високий авторитет у Європейському союзі. Деякі з цих фігур або відмовилися від участі, або ще не коментували можливість такої місії.
За інформацією, що відображає думки, близькі до київської позиції, обраний посланець має заручитися широкою підтримкою країн ЄС, але при цьому не виступати формальним представником усього блоку, якому путін глибоко не довіряє. Така комбінація підтримки й одночасної дистанційності вважається важливою для ефективного ведення переговорів.
Дискусія про роль Європи в переговорах
Ейде також підкреслив окрему дискусію щодо потреби мати голос від Європи за переговорним столом. За його словами, це не тотожне з медіацією: радше йдеться про спосіб донести позицію Європи до тих, хто братиме участь у перемовинах, оскільки питання завершення війни й формату майбутньої Європи безпосередньо стосуються континенту.
В окремих матеріалах зустрічалися згадки про інших можливих кандидатів, зокрема про міністра закордонних справ Індії С. Джайшанкара, який підтримував контакти з обома сторонами, а також про тих, хто має досвід на регіональних конфліктах і може забезпечити необхідну довіру для діалогу.
Заяви Еспена Барта Ейде підкреслюють, що будь-яке рішення про посередництво або представництво Європи у переговорах вимагатиме чіткої підтримки й чутливого підходу до довіри між сторонами.