Кабінет міністрів розподілив додаткову субвенцію на облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти для 30 громад, про що повідомили міністр освіти і науки Оксен Лісовий та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 19 березня. Рішення ухвалене в межах забезпечення безпеки учасників освітнього процесу та продовження реформування системи освіти.
Про це розповідає Poltava Today
Розподіл коштів і пріоритети
Загалом уряд направив на ці потреби 2,04 мільярда гривень субвенції. Частина коштів скерована на термінове завершення проєктів у регіонах із підвищеними ризиками, інша — на спорудження укриттів у навчальних закладах, які мають найвищий рівень готовності до реалізації робіт.
«1,94 млрд грн буде спрямовано на реалізацію 28 проєктів у громадах, де безпекова ситуація залишається найскладнішою. Питання захисту в цих регіонах потребує першочергових рішень. Окремо передбачено фінансування на будівництво укриттів для двох військових ліцеїв у Львові та Вінницькій області – на це передбачено 100,2 мільйона гривень», – уточнив міністр.
Уряд віддає пріоритет військовим ліцеям та громадам із високими безпековими ризиками, а також тим проєктам, які вже мають значний ступінь готовності й можуть бути завершені у найкоротші терміни. Це дозволить швидко забезпечити додаткові місця укриття для учнів і персоналу.
Раніше також було спрямовано 231,1 мільйона гривень на реалізацію 22 проєктів минулих років, роботи по яких були виконані більш ніж на 60 відсотків. Паралельно триває затвердження фінансування для громад із високим і помірним рівнями ризику, щоб охопити якомога більше закладів освіти.
Бюджетна перспектива та міжнародний контекст
Прем’єр-міністерка зазначила, що загалом у 2026 році на облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти передбачено 5 мільярдів гривень, що дасть змогу планувати більш системне оновлення інфраструктури безпеки в освітній сфері.
З початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року російські війська регулярно атакують цивільну інфраструктуру України — міста, лікарні, школи, об’єкти енергетики та інші об’єкти життєзабезпечення, застосовуючи безпілотники, ракети, керовані бомби та реактивні системи залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російська федерація і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я, що спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку й медичної допомоги, розглядаються як ознаки дій, що можуть відповідати визначенню геноциду. До таких дій, які згадують правники та правозахисники, належать:
- оголошення намірів щодо знищення українців та публічні заклики до цього;
- цілеспрямовані обстріли інфраструктури, житлових районів і закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення життєвих умов;
- переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції, у тому числі вчителів і діячів культури;
- зміна системи навчання на окупованих територіях з метою заміни ідентичності дітей і депортація дітей без батьків до росії;
- вилучення та знищення українських книг, грабіж музеїв та викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Серед ознак геноциду називають убивство членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, спрямованих на знищення групи, заходи щодо запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої.
У контексті триваючої загрози уряд підкреслює необхідність пришвидшити будівництво та реконструкцію укриттів у школах, щоб знизити ризики для учнів та працівників освіти і забезпечити безпечні умови навчання.