Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який 21 травня взяв участь у неформальній зустрічі Ради Україна–НАТО на рівні міністрів у Швеції, відзначив посилення загроз з боку Білорусі та закликав союзників вжити заходів для стримування й недопущення розширення агресії з боку Москви й Мінська.
Об этом сообщает Poltava Today
Позиція України на тлі зустрічі в Гельсінгборзі
На зустрічі в Гельсінгборзі Сибіга підкреслив, що союзники перебувають на вирішальному етапі війни, а тиск на Москву не слабшає. Він також наголосив на зростаючій ролі України як партнера безпеки, який не лише просить допомоги, а й ділиться досвідом і підтримує союзників.
«контриб’ютором безпеки, донором і партнером, готовим ділитися своєю експертизою із союзниками».
Міністр закликав до посилення дипломатичного тиску, санкційних механізмів і воєнно-технічної підтримки, наголосивши на трьох ключових складових для досягнення миру: дипломатія, тиск і сила. Він запропонував активізувати спеціальні далекобійні санкції та інші інструменти впливу, водночас надаючи додатковий імпульс мирним ініціативам.
Оцінки ризиків і роль Білорусі
Напередодні президент Володимир Зеленський зауважив про зусилля росії залучити Білорусь до нових операцій проти України, вказавши на наявність деталей переговорів між Москвою й Мінськом. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський також відзначив реалістичність можливих операцій із північного напрямку.
Після заяв Києва Олександр Лукашенко стверджував, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну росії проти України, за умови, що агресія не спрямована проти території Білорусі. Водночас режим у Мінську регулярно проводить навчання та збори на тлі загострення відносин із Заходом, підтримуючи Кремль політично й логістично.
Хоча Білорусь офіційно не бере прямої участі у війні, у лютому 2022 року її територія була використана для переміщення та дислокації російських підрозділів, а з білоруської території фіксувалися удари по Україні. Саме це посилює занепокоєння Києва та його союзників щодо подальшої ескалації з півночі.