У Лубнах на Полтавщині пройшли урочисті заходи з нагоди 150-ї річниці з дня народження Сергія Шемета — видатного діяча українського національного руху, громадсько-політичного та культурного діяча, журналіста, організатора «Просвіти», «Братства Тарасівців», «Лубенської республіки», Української Народної Партії та співзасновника Української Партії хліборобів. Сергій Шемет також був особистим секретарем гетьмана Павла Скоропадського та співредактором журналу «Хліборобська Україна».
Про це розповідає Poltava Today
Просвітницькі заходи та музейні ініціативи
Ювілейний рік відзначається на державному рівні відповідно до постанови Верховної Ради. З цієї нагоди в Лубенській міській громаді організували серію просвітницьких подій. У міській бібліотеці для дорослих відкрили виставку-портрет «Борець за українську державу», а публічна бібліотека імені Володимира Малика та інформаційно-ресурсний центр міського ліцею імені братів Шеметів провели флешмоб «Відчуй себе гетьманським писарем». В ліцеї облаштували фотозону, що відтворює кабінет Сергія Шемета у Берліні.
У читальному залі бібліотеки імені Малика відбулося краєзнавче зібрання під назвою «Писар Скоропадського», в якому взяли участь журналісти, читачі та студенти Лубенського фінансово-економічного фахового коледжу. Присутні переглянули виставку «Поборник державної незалежності України», відеофрагменти із документальних фільмів та фотолітопис, а також почули доповідь науковця МАН Всеволода Кононенка про життя і діяльність Сергія Шемета.
Вшанування пам’яті та історичний внесок Шемета
Музейники громади провели історичну годину «Сергій Шемет — подвижник української справи» у Лубенському краєзнавчому музеї. Науковий співробітник Тетяна Сафронова висвітлила роль родини Шеметів у національному русі та організаційну діяльність Сергія Шемета як очільника Української демократично-хліборобської партії і сподвижника Скоропадського. Особливу увагу приділили його внеску в суспільно-політичне життя та просвітницьку роботу в еміграції.
«Його називали особистим писарем Скоропадського, а ще Сергій Шемет знаково народився на день журналіста. Він вперше не заангажовано, „гарячим слідом“ висвітлив причини крутянської трагедії, написав та опублікував спогади про Болбочана, Міхновського та переклав українською спогади Скоропадського. Життя пана Сергія „людини старовинного роду та віковічних традицій“, що серед трьох братів прожив найдовше, завершилася аж в Австралії. Друзі писали, що він пожертвував родинним щастям, „аби для супротивників не було вразливої п’яти“. Заможний бізнесмен, землевласник, співорганізатор „Просвіти“, інтелігент і книголюб з 1919 року до кінця життя провів в еміграції, сповна пізнавши нестатки»
Під час урочистостей начальник Управління культури і мистецтв Лубенської громади Юрій Литовченко підкреслив важливість збереження історичної спадщини та роль музеїв, які об’єднують покоління і стають хранителями національної пам’яті. Він вручив Грамоту Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації Руслані Василенко за вагомий внесок у розвиток музейної справи. Учасники поклали квіти до родинної усипальні Шеметів та відвідали меморіальні місця.
Лубенці й співробітники бібліотеки для дітей вшанували пам’ять братів Шеметів біля меморіальної дошки газеті «Хлібороб» — першій україномовній газеті на Лівобережній Україні, заснованій саме братами Шеметами після революції 1905 року.
Історична довідка: Разом із Андрієм Лівицьким брати Шемети стали засновниками «Лубенської республіки», політико-адміністративного комітету, що з 1905 до 1907 року забезпечував самоуправління в регіоні та протидіяв владі російської імперії. Лубенська республіка мала власну самооборону та підтримувала правопорядок, а деякі історики вважають її першою українською державою новітнього часу.
У 1917 році Сергій Шемет долучився до створення Української партії хліборобів-демократів, а в 1918-му став ініціатором скликання Хліборобського конгресу, де Павла Скоропадського проголосили Гетьманом України. Шемет послідовно виступав за українізацію гетьманського уряду, залишався вірним Скоропадському та разом із ним емігрував. Проживав у Відні, Тарнові, Берліні, Парижі, був серед засновників Українського союзу хліборобів-державників, редагував гетьманські видання, організовував діяльність Гетьманської Управи та підтримував зв’язки з діячами еміграції в різних країнах.
З 1930-х років Сергій Шемет перебував під наглядом спецслужб, а в 1943 році проти нього відкрили окрему справу в органах НКГБ УРСР. Після загибелі Скоропадського в 1945 році він певний час жив у Франції, а з 1953 року переїхав до Австралії, де став одним із засновників Союзу Українських Організацій Австралії. Помер Сергій Шемет 5 травня 1957 року в Мельбурні.
На честь братів Шеметів названі вулиці в Києві та Лубнах, а також провулок у Полтаві.