У Полтаві проект масштабного ремонту харчоблоку школи №11, який передбачав створення опорного кулінарного хабу для приготування понад 2 000 порцій щодня для трьох навчальних закладів — школи №11, гімназії №18 та школи №9 — було розроблено ще на початку 2025 року.
Про це розповідає Poltava Today
Інженер Сергій Мурза підготував оригінальну проєктну документацію, однак протягом року реальних будівельних робіт не починалося. Проєкт відправляли на коригування, витративши на паперову частину близько 1,5 млн грн із міського бюджету.
Оновлений експертний звіт місто отримало 24 березня 2026 року. За два тижні до цього, 12 березня, міська рада затвердила підвищення розрахункової зарплати для будівельників майже на 40% — до понад 33 тис. грн, але у проєкті договору тендеру Управління капітального будівництва була вказана застаріла сума — 24 240 грн.
Кінець квітня приніс підтвердження державного фінансування: уряд виділив Полтаві 51,2 млн грн на цей проєкт. Тоді ж було оголошено тендер на 72,5 млн грн, який 15 травня довелося скасувати через відсутність жодної тендерної пропозиції.
Можливі причини відсутності учасників
Незважаючи на гарантії фінансування, на торги ніхто не зайшов. Серед неофіційних версій — як загальном ринкові чинники, так і локальні політичні причини:
- Кадровий дефіцит. Через мобілізаційні виклики будівельні компанії регіону можуть не мати вільних бригад для реалізації великого проєкту такого масштабу.
- Схема нескінченних коригувань. Низька зарплата в тендерній документації може бути навмисним інструментом для подальших коригувань проєкту та додаткових видатків на документацію.
- Технічна невизначеність. Неповне розуміння механізмів роботи нової бази даних цін на будівельні матеріали ускладнює підготовку реалістичних кошторисів і підвищує ризики для підрядників.
- Страх перед антикорупційними перевірками. Наявність уваги з боку детективів НАБУ робить чиновників і підрядників обережнішими при укладанні великих угод, особливо за участі міжнародних антикорупційних ініціатив.
- Репутаційні ризики міста. Тривала практика проведення торгів без реальної конкуренції відштовхнула зовнішніх підрядників, які перестали моніторити полтавські закупівлі.
- Очікування «свого» підрядника. Тендер міг бути формальністю, поки очікують, що традиційний виконавець, компанія Романа Пішняка, звільнить бригади під цей об’єкт.
- Внутрішньополітичне протистояння. Небажання починати роботи приписують негласній квотно-корупційній системі розподілу впливу, де УКБ нібито контролюють особи з оточення Євгена Диканя, Валерія Пархоменка та Максима Медведєва; репутаційно найбільше від цього страждає в.о. міського голови Катерина Ямщикова.
Наслідки для міста та строки виконання
Станом на середину травня міська адміністрація демонструє низьку оперативність у запуску інфраструктурних робіт. Управління житлово-комунального господарства, яке відносять до квоти партії «Слуга народу», не ліквідовує аварійні ділянки доріг, а Управління капітального будівництва, пов’язане з квотою партії «За Майбутнє», не розпочинає зобов’язані об’єкти — попри наявні державні та місцеві кошти.
Відкладання тендеру і тривале коригування документації підривають перспективи вчасного виконання робіт у теплий сезон, що може призвести до подорожчання проєкту, втрати частини фінансування або зсуву строків завершення капітального ремонту харчоблоку та запуску кулінарного хабу для трьох шкіл.
Без вирішення кадрових, технічних і політичних проблем ризики подальших зривів залишаються високими, а місто втрачає можливість використати сприятливий період для будівельних робіт.