37 мільйонів гривень застави за підозрюваних у справі НАБУ «Мідас» – Лесю Устименко та Людмилу Зоріну, які працювали у так званому «бек-офісі» з легалізації коштів, були внесені новоствореною компанією «Вангар», статутний капітал якої складає лише 1 тисячу гривень.
Про це розповідає Poltava Today
Деталі внесення застави та походження компанії
За інформацією з правоохоронних органів, 13 листопада ТОВ «Вангар» сплатило за Лесю Устименко суму у 25 мільйонів гривень, а за Людмилу Зоріну – 12 мільйонів гривень. Відомо, що компанія «Вангар» зареєстрована у Києві у травні поточного року, не володіє нерухомістю чи транспортними засобами і не має відомостей про здійснення господарської діяльності. Основний вид діяльності фірми – виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі.
Директором і бенефіціаром компанії значиться Анатолій Соболь. Зв’язатися з ним журналістам не вдалося: жінка, яка офіційно є його дружиною, по телефону заявила, що не знає такого чоловіка, а син власника компанії, вислухавши запитання щодо внесення застави, повідомив, що не розуміє, про кого йдеться, і припинив розмову.
Фігуранти справи, підозри та деталі обшуків
Устименко та Зоріна, ймовірно, вийдуть зі слідчого ізолятора найближчим часом. Під час обрання запобіжного заходу прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури зазначав, що у Людмили Зоріної є автомобіль вартістю понад 1,5 мільйона гривень, а під час обшуку було знайдено готівку у розмірі понад 100 тисяч доларів, при цьому її офіційний дохід не перевищує 400 тисяч гривень. Внаслідок цього виникають питання щодо походження цих коштів.
«Походження коштів не є зрозуміле».
Леся Устименко під час судового засідання не змогла пояснити, на які кошти живе разом із чоловіком-росіянином, заявивши: «У мене зараз немає доходу. З початку війни складно дуже», а згодом додала, що її дохід складає «20-30 гривень на місяць». Водночас у 2023 році вона придбала паркомісце за адресою «бек-офісу», середня ринкова вартість якого становить близько 60-70 тисяч доларів.
10 листопада детективи НАБУ провели обшуки у Тимура Міндіча та колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, якого 12 листопада відсторонили з посади міністра юстиції на час слідства. За даними НАБУ, організована група систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатому» у розмірі 10-15% від вартості контрактів, а легалізація коштів відбувалася через «бек-офіс» у центрі Києва. Загальний обсяг коштів, які пройшли через цю схему, оцінюється у 100 мільйонів доларів.
Джерела повідомляють, що Тимур Міндіч залишив Україну незадовго до початку обшуків. У НАБУ повідомили про підозру вісьмом особам: бізнесмену Тимуру Міндічу (кодова назва «Карлсон»), ексраднику міністра енергетики Ігорю Миронюку («Рокет»), виконавчому директору з безпеки «Енергоатому» Дмитру Басову («Тенор»), а також чотирьом працівникам так званого «бек-офісу з легалізації коштів» – Олександру Цукерману («Шугармен»), Ігорю Фурсенку («Рьошик»), Лесі Устименко та Людмилі Зоріній.
П’ятьом підозрюваним призначили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Один із підозрюваних, Олександр Цукерман, прокоментував звинувачення у корупції і запевнив, що повернеться в Україну. Тим часом РНБО запровадила санкції щодо Цукермана та Тимура Міндіча.