Єврокомісар із питань енергетики Дан Йоргенсен у Брюсселі категорично висловився проти відновлення енергетичної співпраці з росією, незважаючи на загострення кризових явищ унаслідок подій на Близькому Сході. Він підкреслив, що Європейський Союз визначив курс на повну енергетичну незалежність від російських енергоносіїв і має дотримуватися цієї стратегії, аби не фінансувати військові дії, які ЄС вважає незаконними.
Про це розповідає Poltava Today
«Було б помилкою повторити те, що ми робили в минулому. Тому сигнал дуже чіткий: у майбутньому ми не імпортуватимемо з Росії навіть жодної молекули»
Позиція Єврокомісії та аргументи проти відновлення торгівлі
Коментуючи заклики бельгійського прем’єра переглянути відносини з росією, Йоргенсен наголосив, що надто тривала залежність від російської енергії дозволяла тодішньому керівництву росії чинити енергетичний тиск на Європу. Він зазначив, що відновлення поставок означало б пряму економічну допомогу для продовження воєнної агресії, чого Євросоюз уникатиме.
Єврокомісар також вказав на необхідність дотримуватися вже ухвалених рішень і не повертатися до практик минулих років, коли енергетичні зв’язки використовувалися для політичного впливу.
Вплив кризи на Близькому Сході та довгострокові кроки ЄС
Йоргенсен вважає, що безпека постачань енергоресурсів до ЄС наразі не під загрозою від подій на Близькому Сході, оскільки регіон мінімально постачає до Європи нафту й газ. Водночас він визнав, що глобальні наслідки дефіциту енергоресурсів можуть призводити до зростання цін і вимагатимуть ретельного моніторингу ринку.
За його словами, Єврокомісія має бути готовою вводити короткострокові заходи підтримки для держав-членів у разі загострення ситуації, а також активно посилювати енергетичну стійкість через нарощування частки відновлювальних джерел і покращення взаємопов’язання мереж, що сприятиме зниженню цін у перспективі.
Наразі деякі країни, зокрема Угорщина, закликають ЄС послабити заборони на імпорт російської нафти й газу з огляду на потенційні перебої постачань. У відповідь російське керівництво заявляло про готовність відновлювати поставки на довгостроковій основі за умови відсутності політичного тиску на Москву.
У січні Європейський Союз ухвалив обов’язковий регламент про поетапну відмову від російських газу та нафти, над підготовкою якого працювали з 2022 року. Ще у травні 2022 року Єврокомісія презентувала план REPowerEU, який окреслював заходи для зменшення енергетичної залежності від росії та прискорення переходу на відновлювальні джерела.
Щодо нафти, у межах санкцій ЄС заборонив її купівлю для більшості країн, і лише окремі держави — зокрема Угорщина та Словаччина — спочатку отримали винятки через опір рішенню. Це дозволило ухвалити пакет санкцій, оскільки для їхнього введення потрібна одностайність. За даними ЄС, у 2025 році частка російської нафти в загальному імпорті до союзу знизилася до менш ніж 3%.
Щодо газу, прямі санкції на його купівлю поки не запроваджували; проте низка країн поступово зменшувала залежність від російського газу самостійно, нарощуючи альтернативні постачання та інфраструктуру для імпорту скрапленого природного газу.
У підсумку ЄС утримується від відновлення енергетичних зв’язків із росією, посилюючи внутрішні механізми енергобезпеки та прагнучи до більшого поширення відновлюваних джерел енергії й інтегрованих енергетичних ринків.