Серія атак українських безпілотників на нафтові термінали та переробні потужності в ленінградській області суттєво порушила експортну інфраструктуру росії й створила, за оцінками експертів, одну з найсерйозніших загроз для вивезення нафти з початку повномасштабної фази війни.
Про це розповідає Poltava Today
«Це найсерйозніша загроза експорту російської нафти та нафтопродуктів з початку війни»,
Атаки почалися 23 березня з удару дрона по балтійському порту Приморськ, через два дні — по другому ключовому терміналу в Усть-Лузі, а 26 березня безпілотники влучили в один із найбільших нафтопереробних заводів у Кіришському районі. За повідомленнями з регіону, удари тривали кілька ночей поспіль; супутникові знімки показали нові пожежі в Усть-Лузі після одного з останніх ударів.
Характер шкоди й оперативна ситуація
Місцева влада документує пожежі та пошкодження в промислових зонах, зокрема в Кіришському районі, і підтверджує, що інфраструктура для перевалки та зберігання нафти зазнала руйнувань. Аналітики зазначають, що вражені не лише окремі термінали, а й нафтобази, через що можливості приймати й відвантажувати великі обсяги сировини суттєво скоротилися.
За аналізом міжнародних інформаційних та енергетичних центрів, до завершення останньої хвилі атак близько 40% експортних потужностей росії були виведені з ладу; окремі експерти оцінюють цей показник ближче до 50%. До підрахунків включаються не лише прямі пошкодження на півночі, а й відсутність завантажень у чорноморських портах, вплив на нафтопровід «Дружба» та проблеми з так званим «тіньовим флотом», який раніше використовувався для обходу обмежень.
Пошкодження «Дружби», за інформацією українських органів, призвели до повної зупинки транзиту після інциденту в січні, що позначилося на постачаннях до низки європейських країн. Окрім наземних об’єктів, відбувалися напади на танкери в Чорному морі та поблизу Стамбула; у Туреччині розглядають версію про використання безпілотних підводних апаратів у нападі на судно під іноземним прапором.
Міжнародний контекст та наслідки для ринку
У відповідь на захоплення російських суден і дії «тіньового флоту» кілька країн, зокрема Велика Британія, посилили операції з перехоплення та затримання таких кораблів. Політики й експерти закликають посилити боротьбу з нелегальними перевезеннями для зменшення можливостей обходу санкцій та відновлення прозорості торгівлі.
Аналізи центрів з енергетики показують, що після загострення конфлікту на Близькому Сході доходи росії від нафти тимчасово зросли, але це зростання не компенсує довгострокових втрат та структурних проблем інфраструктури. Високі ціни дають додаткові виручки, але одночасно удари по портам і НПЗ уповільнюють відновлення пропускної спроможності: у прикладі Новоросійська після минулих ударів відновлення роботи інфраструктури тривало кілька тижнів.
Урядові та галузеві представники вказують на наявні альтернативні експортні маршрути, зокрема трубопровідні магістралі до Азії, але експерти підкреслюють, що китайський ринок має обмежені можливості для миттєвого поглинання додаткових обсягів, а сама перенастановка потоків потребує часу й інвестицій.
Невизначеність щодо тривалості слідів від останньої серії ударів залишається ключовим ризиком: якщо критичне обладнання для перевалки й зберігання було суттєво пошкоджене, відновлення повного циклу експорту може зайняти тижні або місяці, що підсилює тиск на ринки та змінює логістику постачань.
Економічні й безпекові наслідки цих ударів поширюються далі за межі регіону: вони впливають на глобальні торгові потоки, фінансування енергетичних компаній та плани інвестування в російську нафтогалузь, яка вже працює в умовах багаторічних санкцій та обмежених вільних потужностей.