Спроби США виступити посередником у врегулюванні війни між росією та Україною зайшли в глухий кут, оскільки президент США Дональд Трамп виявляє менший інтерес до переговорного формату, кажуть чиновники та дипломати. Частково це пов’язують із загостренням бойових дій між США, їхніми партнерами та Іраном, через що Вашингтон відвернув увагу від українського напрямку.
Про це розповідає Poltava Today
«У переговорах справді настала пауза. В американців інші пріоритети, і це зрозуміло», – сказав речник російського президента Дмитро Пєсков.
За повідомленнями європейських дипломатів, американська адміністрація минулого тижня дала зрозуміти європейським колегам, що не планує посилювати санкції проти нафтового сектору росії. Таке рішення пояснюють насамперед енергетичною кризою, спричиненою закриттям Ормузької протоки та атаками на судна, що ускладнило постачання нафти з регіону.
Один із європейських дипломатів охарактеризував відвернення уваги США на Близький Схід як “катастрофу” для ЄС та України. Європейські столиці також отримали сигнали про затримки у постачанні американської зброї, зокрема засобів протиповітряної оборони, що викликає занепокоєння щодо обороноздатності України.
Очільниця європейської зовнішньої дипломатії Кая Каллас відкрито назвала поточну ситуацію проблемою для європейської безпеки та підтримки України.
Хронологія переговорного формату
Перші раунди тристоронніх переговорів за участю росії, України та США пройшли 23–24 січня та 4–5 лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах, а третій раунд відбувся 17–18 лютого у Швейцарії. Наступну зустріч планували на початку березня, але її проведенню завадила ескалація бойових дій на Близькому Сході.
Відмова російської сторони від участі ЄС
За даними європейських дипломатів, помічник президента росії Юрій Ушаков у різкій формі відмовив представникам Франції в проханні допустити представників ЄС до переговорів. До московських переговорів у лютому приїздили радники президента Франції, однак Ушаков, як стверджують дипломати, відкинув їхні пропозиції і вживав нецензурну лексику під час розмови.
В одній із наведених реплік міститься пряма цитата: “Вибачте, але взагалі-то ні, йдіть на ***”
Коментуючи такі контакти, представник Кремля Дмитро Пєсков висловив думку, що європейські країни нібито не бажають сприяти мирному процесу. Він також заявив, що європейці, на його думку, роблять усе можливе, щоб переконати українське керівництво продовжувати воєнний опір, тоді як росія нібито переконана у власній перевазі та позитивній “динаміці на фронті”.
У свою чергу президент США Дональд Трамп в інтерв’ю NBC News звинуватив ускладнення переговорів у позиції українського президента Володимира Зеленського, зазначивши, що з ним важче домовитися, хоча, за його словами, Путін нібито готовий укласти угоду. Трамп прямо сказав: “Я здивований, що Зеленський не хоче укласти угоду. Скажіть Зеленському укласти угоду, тому що Путін готовий укласти угоду. Із Зеленським набагато важче домовитися”.
Президент також пов’язав тимчасове пом’якшення санкцій проти російської нафти з потребами світового ринку енергоносіїв після ускладнень у районі Ормузької протоки. Як він зазначив: “Я хочу, щоб світ мав нафту”. Водночас Трамп наголосив, що санкції можуть бути відновлені після стабілізації ситуації, а дії щодо Ірану будуть залежати від подальшого розвитку переговорів і безпекової ситуації.
Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів постачання нафти та газу з регіону, і нинішні напади на судна фактично паралізували транзит. На тлі цих ризиків ціни на нафту марки Brent перевищили 100 доларів за барель.
За наявною інформацією, 28 лютого США разом з Ізраїлем розпочали спільну військову операцію проти Ірану. Внаслідок ударів, як стверджують окремі повідомлення, був убитий верховний лідер аятола Алі Хаменеї, а також вражені військові й ядерні об’єкти; Іран у відповідь обстрілює Ізраїль і завдає ударів по американських базах та інфраструктурі союзників у країнах Перської затоки.
Нинішнє відволікання американської дипломатії та воєнні дії на Близькому Сході створили серйозні перешкоди для продовження переговорного процесу щодо України й змусили європейських партнерів шукати нові варіанти координації підтримки та безпеки.