Офіцер Сил спеціальних операцій Віктор Шевченко згадує події 24 лютого 2022 року — першого дня повномасштабної агресії росії, який відзначився кардинальними змінами в житті українців.
Про це розповідає Poltava Today
Цей день став знаковим, розділивши життя на «до» та «після». Саме тоді росія розпочала свої атаки на Україну. Віктор Шевченко, колишній юрист і громадський діяч, який наразі є керівником центру рекрутингу ССО, розповідає про свою участь у бойових діях на півдні України. Він почав виконувати завдання на Миколаївщині та Херсонщині вже через кілька годин після початку ворожих атак.
День, що змінив все
«Я почав би цю історію трохи раніше, — зазначає Віктор. — Я служив у Силах спеціальних операцій з 2018 року, тому, коли на початку 2022 року напруга біля наших кордонів зросла, я вже чекав на виклик. За тиждень до початку вторгнення я отримав дзвінок із 73-го центру. Мені було доручено скласти список, сформувати команду та прибути до Очакова. У підсумку ми зібралися і купили квитки на поїзд Київ — Херсон на вечір 23 лютого.
Того дня, перед відправленням, Віктор заглянув до Шевченківського РТЦК за документами, адже працював директором Київського міського палацу ветеранів. «Там вже були величезні черги, і мені довелося використати всі свої зв’язки, щоб отримати довідку», — додає він.
Виклики на передовій
Вранці 24 лютого, під час їхньої подорожі до Миколаєва, Віктор отримав тривожні новини від друзів і колег. Коли команда дісталася до Миколаєва, вони помітили велику заграву від вибухів. «Обстановка вже була напруженою — рашисти почали ракетні атаки, а наші бійці ліквідовували їхні наслідки», — розповідає офіцер.
«Перший день був надзвичайно насиченим. Ми стали в стрій, отримали бронежилети та зброю, і я вже в той день був залучений до бойових завдань», — зазначає він. Віктор також розповідає, що в перший день служби отримав підвищення в званні, але дізнався про це лише через кілька місяців.
Віктор підкреслює важливість підготовки і підтримки родини. Дружина, яка залишилася в Києві, була вдячна за чіткий план дій, тоді як його тесть потрапив під окупацію.
Війна, на думку Віктора, стала для кожного українця важким, але об’єднуючим досвідом. «Пригадую, коли ми зустрілися з командиром своєї групи, емоції переповнювали нас, і ми почали танцювати від радості», — згадує він.
Зараз, після отриманого поранення, Віктор займається підбором молодого особового складу до Сил спеціальних операцій. Він закликає всіх, хто відчуває покликання служити, приєднуватися до рядів ССО, адже це можливість зробити свій внесок у захист Батьківщини.
«Можливо, ССО — це ти?!»