Головна Новини Сержант Бузок: шлях до перемоги на фронті

Сержант Бузок: шлях до перемоги на фронті

by Зубенко Михайло

Бузок, колишній далекобійник, не планував стати військовим, але 24 лютого 2022 року перевернуло його життя. Того ранку, почувши вибухи на аеродромі в Миргороді, Сергій зрозумів, що повинен діяти.

Про це розповідає Poltava Today

«Треба щось робити»,— згадав він. Сергій зателефонував до військкомату, де його знав гарний воєнком. «Збираємось»,— почув він у відповідь. За кілька днів у село приїхали представники територіальної оборони, які шукали людей для патрулювання. Сергій і його мисливці, завдяки знанню місцевості та досвіду роботи зі зброєю, стали ідеальними кандидатами. Так почалася його перша фаза війни — патрулювання до середини березня.

Служба та перший бойовий досвід

Спочатку Сергій отримав призначення на посаду сержанта матеріального забезпечення, але згодом перевівся до підрозділу, що займався логістикою. Війна не давала можливості залишитися в тилу, і незабаром він отримав ротацію на Донецький напрямок, де пережив справжні бої.

«Я поїхав як оперативний черговий — вся інформація з передової надходила до нас. Ми її перевіряли та передавали командуванню»,— розповідає він. Сергій намагався не просто сидіти на місці. Кожного вечора він обходив позиції бійців, спілкувався з командирами, намагаючись зрозуміти реальну ситуацію на фронті.

Під час таких обходів він зустрічав місцевих мешканців, які залишилися вдома, незважаючи на обстріли. «Було одне село, де залишалося близько 300 людей. Вони приходили до нас і казали: «Хлопці, тільки не здавайте село. Бо якщо зайдуть — буде біда». Це зрозуміло, що війна — це не лише боротьба за території, а й за людей»,— поділився спогадами Сергій.

Бої, що закарбувалися в пам’яті

Одного дня до їхніх позицій раптово зайшла ворожа бронетехніка. «Ми миттєво відпрацювали і взяли кількох у полон. Це був момент, коли ти не лише відчуваєш війну, а стаєш її частиною»,— згадує він. Також Сергій розповідає про випадок, коли «Стугна» врятувала українських військових, адже росіяни навчилися швидко реагувати на загрози.

«Спочатку дрони-камікадзе просто літали й атакували, але потім почали маневрувати. Ми теж почали діяти хитріше, створюючи свої дрони-міни»,— зазначив він. Сергій усвідомлює, як змінюється війна, і бачить, що ворог навчився маневрувати та використовувати сучасні технології.

«Я давно служу, і вже важко мене чимось здивувати, але ми в якийсь момент розслабилися. Ворог же — ні. Якщо ми не будемо вчитися ще швидше, буде біда»,— наголошує він. Проте, незважаючи на всі труднощі, Сергій вірить у перемогу.

«Ми теж змінюємося. І головне — не зупинятися. Ні на секунду»,— підсумував сержант Бузок, відзначаючи сили та рішучість українських військових, які борються за свою країну.

Новини за темою: