У місті Решетилівка на Полтавщині відбулося просвітницьке зібрання, присвячене 140-річчю від дня народження Дмитра Андрусенка — видатного бандуриста, диригента і педагога, який став жертвою комуністичних репресій.
Про це розповідає Poltava Today
Освітній захід на честь славетного земляка
Захід організували за ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті в Полтаві та відділу культури, молоді, спорту і туризму Решетилівської міської ради. Година краєзнавства, проведена у співпраці з центральною міською бібліотекою імені О.М. Дмитренка, краєзнавчим музеєм та художнім ліцеєм, зібрала місцеву молодь та поціновувачів історії краю.
У ході заходу бібліотекарі ознайомили учнів і гостей із біографією Дмитра Андрусенка, а також презентували видання, присвячені його життєвому та творчому шляху. Директор краєзнавчого музею Юрій Кісіль доповнив розповідь, представивши архівні матеріали і унікальні фотографії з музейного фонду.
Зворушливою частиною зустрічі став виступ бандуристів Решетилівської дитячої школи мистецтв, який додав атмосфері особливого ліричного настрою.
Життєвий шлях та внесок у культуру
Дмитро Андрусенко народився 4 жовтня 1885 року в Решетилівці, що славиться традиційною вишивкою та народними промислами. Музичну освіту він здобував під керівництвом Василя Осадька, а у 1921 році завершив дворічні диригентські курси в Полтаві. Працював викладачем співів на педагогічних курсах, створив капели бандуристів у Решетилівці, Кривому Розі, а також у селі Веприк.
У кінці 1920-х — 1930-х років низка українських діячів культури, серед яких були й кобзарі та бандуристи, зазнали переслідувань з боку радянських органів. З 1932 року під нагляд потрапив і Дмитро Андрусенко. У 1937-му його було заарештовано органами НКВД за звинуваченням в участі у «контрреволюційній організації».
«Тисячі українських митців, серед них кобзарі, бандуристи опинилися під наглядом совєтських каральних органів, в тому числі з 1932 року і Дмитро Андрусенко».
Після Другої світової війни, у 1947 році, митець оселився у Сумах, де очолив капелу бандуристів, виступав як соліст та активно популяризував гру на бандурі серед молоді. Він також власноруч виготовляв музичні інструменти: бандури, цимбали, сопілки, і є автором багатьох обробок українських народних пісень та власних творів.
Дмитро Андрусенко помер 18 липня 1965 року в Сумах, залишивши по собі значний внесок у розвиток української музичної культури.
