На розгляд чергової сесії Полтавської міськради, запланованої на 28 лютого, винесено понад 80 питань, з можливістю їх збільшення в день сесії. Нажаль, процес підготовки до сесії для громади відбувається не зовсім прозоро. Зокрема, проекти рішень з додатками доступні лише депутатам, тоді як на сайті міськради інформація публікується з запізненням і не в повному обсязі.
Про це розповідає Poltava Today
Після позачергової сесії, що відбулася 10 лютого, депутати знову готуються до чергового засідання. Порядок денний включає питання комунального майна, землі, містобудування та архітектури, а також зміни в програмі «Полтавський спротив». Традиційно, засідання депутатських комісій призначаються за 1-2 дні до сесії, що формалізує процес. Це призводить до того, що запитання депутатів під час сесії часто закриваються аргументом про рекомендацію профільної комісії.
«Скажу навіть не у якості опозиційної депутатки, а суто виходячи із реалій. Згідно із регламентом, який ми розробляли та усі разом затверджували, депутати мають ознайомитися із проектами рішень за 10 днів до сесії. Натомість нам пропонують вивчити питання протягом дня або кількох днів», — зазначила депутатка Юлія Городчаніна.
Додатково виникає питання до великої кількості позачергових сесій, які часто проводяться під приводом термінової допомоги військовим. Хоча такі питання дійсно потребують підтримки, до них зазвичай приєднуються інші, менш нагальні проекти. Це створює враження, що депутати просто не встигають зрозуміти суть питання та адекватно на нього реагувати.
Аналізуючи ситуацію, можна помітити, що деградація публічності та змістовного розгляду проектів рішень походить від того, що кінцеві рішення приймаються не під час комісій, а на погоджувальних радах, де їх обговорюють лише кілька осіб. Це підриває довіру до всього процесу підготовки рішень.
Запит на прозорість у діяльності міськради
Незважаючи на зусилля депутатів, які намагаються гарантувати відкритість, громада все ще стикається з проблемами. Багато питань залишаються закритими навіть для самих депутатів. Виборці часто не можуть вплинути на рішення, що викликає розчарування та апатію.
Слід зазначити, що в умовах війни суспільство стає менш чутливим до рішень депутатів, а самі депутати, в свою чергу, часто втрачають ініціативу та активність. Це призводить до того, що громада опиняється у позиції, де їй залишається лише обирати між різними версіями однієї й тієї ж проблеми.
Виходить, що в деяких випадках депутати, які колись боролися за зміну на краще, самі стають частиною системи, що продовжує дотримуватися старих традицій непрозорості.