Військовослужбовці одного з підрозділів 77-ї бригади звертаються за допомогою, аби підтримати батька побратима, який вважається зниклим безвісти.
Про це розповідає Poltava Today
Як розповів полтавець, військовослужбовець бригади Андрій, про зникнення старшого солдата Руслана Тухта рідних повідомили 17 березня 2023 року. У сповіщенні для родини вказано, що це сталося 2 березня 2023 року «у результаті артилерійського обстрілу противником в районі населеного пункту Бахмут Донецької області».
За словами Андрія, вони досі продовжують пошуки військового. Наразі підтримки потребує і найближча людина бійця — його хворий тато.
«Поки не повернемо сина, хочемо з хлопцями допомогти батькові. Віталій Миколайович Манчурак важко перехворів, і ми би хотіли придбати для нього кисневий концентратор, який дозволить йому виходити з дому. Зараз він не може відлучитися більш, ніж на 1,5 години. А батько у нас — активний учасник групи пошуку зниклих безвісти, волонтерить для бригади. З дому цю важливу роботу виконувати не вдасться».
Діагноз чоловіка — хронічна легенево-серцева недостатність, як наслідок перенесеного каротидно-кавернозного співустя. Він потребує кисневої терапії за допомогою кисневого концентратора.
У чоловіка є концентратор, але він важить понад 16 кг, і пересуватися з ним вулицями неможливо. Купити собі власний Віталій Миколайович не може — всі кошти йдуть на двох онучок, дочок Руслана. Дівчата теж чекають на його повернення, і коли питають у дідуся, де тато, чоловік не може втримати сліз.
«Син у мене золотий, і як батько теж. Коли мала йде, бачить солдата, то питає: а коли тато прийде? Я не можу відповісти, розвертаюся і плачу», — розповідає чоловік.
Родина військового родом з Євпаторії, жила у Криму «поки москаль не прийшов», каже Віталій Миколайович. У 2014 році переїхали поближче додому — у Херсонську область. 24 лютого 2022 року, як тільки росіяни почали повномасштабну війну, Віталій Миколайович забрав онуків, невістку і поїхав на Хмельниччину. До них одразу приїхав син, який працював на будівництві у Києві.
«Він одразу став на облік. Я йому сказав: йди до військомату, ти ж не ховаєшся, працюєш. Як буде треба, то тебе викличуть».
Руслана Тухта мобілізували восени 2022 року. За освітою кухар-кондитер, він пройшов учебку у Житомирі, служив поваром. Останнім пунктом, звідки він телефонував батькові, був Бахмут.
«Я висилав йому посилку, вона 1 березня прийшла до нього. Я дзвонив, дзвонив, але нічого. Син не забрав її, і потім вона повернулася. А вже після прийшло сповіщення, що він зник безвісти», — каже батько.
Віталій Миколайович продовжує шукати Руслана, як і багато хто з рідних, які отримали сповіщення. Побратими старшого солдата звертаються до всіх з проханням допомогти зібрати необхідні 125 тис. грн, аби батько зміг продовжити свою роботу та допомогти іншим.
Також можете долучитися до збору на краудплатформі ЗМІСТу.
Денис СТАРОСТІН