Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан відповів на відкритий лист третього президента України Віктора Ющенка, наполягаючи, що Будапешт не братиме участі у війні і не надсилатиме ні грошей, ні зброї, ні солдатів для підтримки українських збройних сил. У зверненні він також закликав вплинути на чинну владу, аби та не вдавалася до тиску на Угорщину та її керівництво, зазначивши, що методи, які призвели до пошкодження німецького газопроводу «Північний потік», не діятимуть проти його країни.
Про це розповідає Poltava Today
Позиція Будапешта щодо біженців і угорської меншини
Орбан нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення Угорщина приймала українських біженців і надала їм притулок. За його словами, уряд відкрив україномовні класи й школи, одночасно критикуючи Київ за нібито відмову в правах угорській громаді на Закарпатті. Він підкреслив, що країна, з якою нині воює Україна, не є ворогом Угорщини чи угорського народу, і що Будапешт не має наміру міняти цього ставлення.
«Сьогодні я дивлюся на твої дії і запитую себе: де подівся той Віктор? Як сталося, що людина, яка бачила становлення вільної Угорщини, сьогодні підігрує силам, які хочуть знищити свободу сусіда? Україна сьогодні стікає кров’ю за ті самі цінності, про які ми колись дискутували за столом переговорів. Ми захищаємо не лише свою землю, ми захищаємо спокій і твоєї країни, як і всієї Європи. Політика – це не лише цифри, вигода чи газ. Це передусім цінності. Коли ти обираєш сторону агресора, ти зраджуєш не лише Україну – ти зраджуєш пам’ять власного народу, який знає, що таке радянські танки на вулицях Будапешта», – наголосив колишній президент.
Ескалація суперечностей: нафтопровід, санкції та інкасатори
Напруженість у відносинах загострилася після звинувачень з боку Будапешта, що Київ нібито затягує ремонти нафтопроводу «Дружба», який постачає російську нафту до Угорщини та Словаччини. У відповідь дві країни — Угорщина та Словаччина — блокують схвалення двадцятого пакета санкцій проти росії і відтермінували питання багатомільярдного кредиту Україні, вимагаючи відновлення постачань через «Дружбу».
Окремим джерелом конфлікту стала ситуація з затриманням в Угорщині семи українських інкасаторів, які перевозили готівку та цінності між Австрією й Україною. Попри те що затриманих невдовзі звільнили, кошти та цінності — нібито 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро і дев’ять кілограмів банківського золота — залишаються на території Угорщини. Міністр закордонних справ Угорщини Петeр Сійярто заявив про необхідність ретельного розслідування фактів щодо перевезення готівки, а міністр закордонних справ України підкреслив, що подібні дії слід називати «державним тероризмом».
На тлі дипломатичних суперечок Будапешт неодноразово демонстрував більш прихильну позицію щодо кремля та критикував окремі кроки Києва, включно з опозицією до європейської євроінтеграції України. У міжнародних публікаціях також з’являлися повідомлення про спроби зовнішнього впливу задля підсилення позицій чинної угорської влади під час парламентської кампанії цієї весни.
Чергове загострення відносин між Україною та Угорщиною показує, що розбіжності охоплюють не лише гуманітарні й мовні питання, а й енергетичні маршрути, санкційну політику та дипломатичні процедури, що робить діалог між Києвом і Будапештом складним і багатоаспектним.