Кабінет міністрів має намір виділити 500 мільйонів гривень зі спецфонду на підсилення енергетичної автономності закладів освіти, повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий, коментуючи питання енергостійкості шкіл і дитсадків після складної зими з відключеннями світла та тепла.
Про це розповідає Poltava Today
Лісовий підкреслив, що ключова відповідальність Міністерства — забезпечення доступу до освіти, тож воно не може залишатися осторонь проблеми енергостійкості, навіть якщо це питання формально не входить у пряму компетенцію МОН.
«Основне джерело залишається мережа, тобто акумулятори, інвертори і блоки управління, мережа заряджає. При відключенні повинно бути щонайменше шість годин автономної роботи. Друге джерело – сонце, додаткове відновлювальне джерело. І третє аварійне джерело – генератор. Потужний генератор, який працює не на мережу, а на акумуляцію. Тоді він працює довше, витрачає менше пального, але це аварійне джерело. Власне, хочемо, щоб таким обладнанням були оснащені всі заклади освіти», – заявив Лісовий.
Гранти для прифронтових закладів та динаміка автономності
Міністр нагадав, що наприкінці попереднього року стартувала програма підтримки прифронтових закладів освіти: близько 1 500 шкіл і дитсадків отримали грантове фінансування, понад 400 тисяч гривень на кожний заклад, для впровадження енергетичних рішень і підвищення автономності.
Кількість повністю автономних навчальних закладів після викликів зими 2025–26 років змінюється динамічно. За словами міністра, частина закладів уже обладнана для незалежної роботи під час відключень, інші ще тільки на етапі модернізації.
Роль місцевої влади і приклад Броварів
Відповідальність за оснащення шкіл і садочків у значній мірі лежить на органах місцевого самоврядування, які, залежно від рівня свідомості та готовності інвестувати, виділяють відповідні кошти, відзначив Лісовий. Там, де місцева влада активніша, заклади швидше переходять на автономний режим роботи.
Як приклад міністр навів місто Бровари на Київщині: приблизно половина шкіл і дитсадків там уже мають автономні системи. Під час блекауту в одному з садочків працював харчоблок, були встановлені по два акумулятори та окремі автономні котельні, що дозволило зберегти комфорт і функціонування закладу.
МОН також планує створити еталонні заклади освіти, які демонструватимуть ефективні технічні рішення з енергостійкості, та надаватиме підтримку регіонам із виснаженими внаслідок війни місцевими бюджетами. Головна мета — сформувати нову культуру енергостійкості в освітній сфері.
російські військові з початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року систематично атакують українські міста й цивільну інфраструктуру різними видами озброєння — ударними БпЛА, ракетами, керованими авіабомбами, реактивними системами залпового вогню — у всіх регіонах України.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації і наголошують на їх цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, звʼязку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя розглядають як ознаку геноцидних дій.
Керівництво росії заперечує, що армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки та об’єкти енергетики і водозабезпечення.