Двадцять два міністри культури країн ЄС разом із представницею української влади звернулися до організаторів Венеційської бієнале з вимогою не допустити участі росії в цьогорічній виставці на тлі триваючої збройної агресії Москви проти України. У листі, що адресований керівництву артфоруму, наголошується на моральній та політичній відповідальності культурних інституцій у часи війни.
Про це розповідає Poltava Today
«Культура не існує окремо від реальності, з якою стикаються суспільства. Вона формує те, як люди розуміють світ, що вони цінують і як вирішують діяти. Тому культурні інституції несуть не лише мистецьке значення, а й моральну відповідальність… РФ залишається під європейськими та міжнародними санкціями, зокрема і в культурній галузі, запровадженими через порушення нею міжнародного права та суверенітету України», – сказано в листі.
Аргументи і цифри
У зверненні міністри наголошують, що надання росії міжнародної платформи під час війни є «вкрай тривожним сигналом», оскільки це створює ризик легітимації дій держави-агресора. До листа долучено також дані української влади про збитки культурній сфері: щонайменше 342 загиблих митці, 1685 пошкоджених об’єктів культурної спадщини та 2483 пошкоджені об’єкти культурної інфраструктури.
Автори звернення підкреслюють, що такі втрати означають не тільки руйнування матеріальних цінностей, а й замовчування голосів, стирання культурної пам’яті та шкоду для культурного ландшафту країни.
Політичні ризики і заклик до перегляду рішення
Міністри звертають увагу на політичний характер проєкту, пов’язаного з російським павільйоном, та на можливі зв’язки його учасників із політичною елітою росії, що підвищує ризик державно спрямованої культурної дипломатії, замаскованої під мистецький обмін. Вони закликають організаторів переглянути рішення про допуск російського представництва з огляду на ці обставини.
Водночас у листі наголошено, що росія перебуває під численними європейськими та міжнародними санкціями, зокрема в культурній сфері, запровадженими через порушення міжнародного права й суверенітету України.
У контексті тиску на бієнале 10 березня віцепрезидентка Єврокомісії Хенна Вірккунен та єврокомісар з питань міжпоколіннєвої справедливості, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф заявили про можливість відкликання гранту ЄС для Венеційської бієнале, якщо росія відкриє свій національний павільйон на 61-й Міжнародній художній виставці.
Міністри закордонних справ і культури України Андрій Сибіга і Тетяна Бережна у спільній заяві 8 березня закликали Венеційську бієнале не допустити участі росії на цьому форумі. Звернення з’явилося після того, як організатори повідомили про можливу участь російського павільйону — це стало б першим представленням країни після початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Офіційне звернення українських посадовців доступне за посиланням: спільна заява
Організатори Венеційської бієнале 4 березня оголосили, що дозволять росії взяти участь у виставці, яка триватиме з 9 травня по 22 листопада, — рішення, яке викликало широку критику, зокрема з боку уряду Італії під керівництвом прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні.
Венеційська бієнале є однією з провідних міжнародних виставок сучасного мистецтва; її перше проведення відбулося 1895 року. Саме статус цього форуму робить питання допуску національних павільйонів надзвичайно чутливим для культурної та політичної спільноти.