Постійний представник України при ООН Андрій Мельник навів власні розрахунки втрат російських військ у разі спроби захопити частини української території, зокрема Донбас. За його оцінкою, кожний квадратний кілометр української землі коштує росії приблизно 250 загиблих солдатів, а території Донбасу, про які йдеться в нинішніх вимогах, становлять близько 6 тисяч квадратних кілометрів — отже мова йде про близько півтора мільйона людських втрат.
Про це розповідає Poltava Today
Оцінка масштабу втрат і загальна формула
За наведеними Мельником підрахунками, збільшення таких втрат означало б більш ніж подвоєння нинішніх людських втрат росії у війні з Україною, а сумарна кількість жертв могла б перевищити три мільйони. Дипломат також підрахував гіпотетичну вартість повномасштабної окупації всієї території України для росії у людському вимірі: близько 122 мільйонів солдатів — на 20 мільйонів менше за загальне населення рф, включно з дітьми та пенсіонерами. Мельник підкреслив, що такі масштаби людських втрат роблять воєнну окупацію України неможливою на практиці.
«Ця математика справді приголомшлива. На практиці це фактично означало би більш ніж подвоєння нинішніх людських втрат Росії в цій війні. Таким чином, загальна кількість жертв перевищила би три мільйони. Навіть для пана Путіна, для якого цінність, яку він надає життю власних громадян, здається, коштує менше копійки або рубля, така цифра була б катастрофічною», – зазначив Мельник.
Дипломат наголосив, що саме прагнення уникнути таких людських втрат змушує росію шукати шляхи отримати території Донбасу «без бою», зокрема шляхом дипломатичного тиску. Українська позиція, за його словами, залишається незмінною: відступати з власних територій Київ не погодиться.
Дипломатичні вимоги і відповідь рф
Мельник також закликав посилити міжнародний тиск на росію: за його словами, США мають нарощувати тиск, а європейські країни повинні перешкодити роботі тіньового флоту, який транспортує російську нафту в обхід санкцій. Крім того, він запропонував збільшити фінансування потреб України у сфері оборони до одного відсотка ВВП європейських країн.
У відповідь представник російської місії при ООН Василь Небензя звинуватив європейських лідерів у «русофобії» та описав ситуацію в Україні як нібито складну через мобілізацію. За його твердженням, європейці нібито планують заходи щодо повернення біженців і масове виробництво озброєнь, аби підтримати Київ упродовж наступних одного-двох років, що, на думку представника рф, матиме трагічні наслідки.
Окремо згадано заяви про можливі умови, які нібито висувалися Вашингтоном щодо виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Цю інформацію є різні інтерпретації: офіційні особи США спростували твердження про таку умову, тоді як представники російської сторони раніше оцінювали окремі заяви як підтвердження їхньої точки зору.
Київ неодноразово підтверджував, що позиція України щодо її територій не змінилася, а будь-які компроміси мають бути взаємними і можуть вирішуватися тільки за участі українського народу — через вибори або референдум. Президент України наполягав, що не передасть контроль над підконтрольними територіями росії.
У перші місяці року відбувалися кілька тристоронніх раундів переговорів за участі України, США та росії щодо припинення війни, проте конкретних результатів, які б вирішували конфлікт, оголошено не було.