Відносини між Сполученими Штатами та Міжнародним кримінальним судом (МКС) мають глибоке коріння, про що зазначив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу. Він прокоментував питання, чи вплинуть санкції Вашингтона на діяльність суду у справах, пов’язаних з Україною.
Про це розповідає Poltava Today
«Мені здається, що не зараз почалося таке ставлення США до Міжнародного кримінального суду, воно було й раніше. Ми переконані, що МКС продовжить виконувати важливі функції в кейсі України, а саме – притягнення російських злочинців до відповідальності, і Україна продовжує працювати з МКС, щоб ці справи просувалися вперед», – сказав Тихий.
Георгій Тихий висловив думку, що недавнє рішення США не має прямого зв’язку з українською ситуацією, і сподівається, що це не завадить суду виконувати свої функції щодо забезпечення правосуддя для жертв російської агресії. Він наголосив на важливості МКС як інструменту для притягнення воєнних злочинців до відповідальності.
Він також додав, що МЗС вважає необхідним отримати більше ордерів на арешт від МКС у справах проти російських злочинців: «Ми також переконані, що потрібно більше ордерів на арешт від МКС у справах проти російських злочинців, тих, хто вчиняє страти українських військовополонених, займається депортацією дітей, вчиняє воєнні злочини, обстрілює цивільних в Україні. Тобто багато роботи ще попереду, і ми переконані, що ця робота з МКС ще триватиме», – підкреслив Тихий.
Президент США Дональд Трамп нещодавно підписав указ про запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду, звинувативши його у переслідуванні американських громадян та їхніх союзників. У документі йдеться про фінансові та візові обмеження для осіб, які беруть участь у розслідуваннях щодо американців або їхніх близьких.
МКС рішуче засудив це рішення, підкресливши, що продовжуватиме забезпечувати «справедливість і надію» в усьому світі. Варто зазначити, що США та Ізраїль не є учасниками Римського статуту, що стало основою для створення МКС у 2002 році. На сьогодні статут підписали 137 країн, з яких 125 ратифікували його.