Речник Кремля Дмитро Пєсков охарактеризував як кричуще порушення норм міжнародного права твердження про нібито «намір Парижа і Лондона» передати Києву ядерну зброю. За його словами, такі заяви викликають вимогу парламентських перевірок у країнах, до яких звертаються російські парламентарі.
Про це розповідає Poltava Today
«Ви чули вже заклики нашого парламенту до колег в Англії та Франції вжити дій для парламентських розслідувань. Це кричуще порушення всіх норм і принципів, відповідних актів міжнародного права»
Твердження російської розвідки
У заявах, на які посилаються представники кремля, йдеться про нібито роботу російської Служби зовнішньої розвідки, яка стверджує, що Франція та Велика Британія розглядають можливість передати Україні ядерні боєголовки та засоби їх доставки. За наведеними твердженнями, метою такого кроку нібито є створення в української сторони переваги для отримання «вигідніших умов завершення бойових дій».
За цими ж повідомленнями, ймовірно, йдеться не про готові комплекси, а про приховане постачання окремих європейських компонентів, обладнання й технологій, пов’язаних із ядерною сферою. У переліку нібито розглянутих варіантів згадується малогабаритна бойова частина TN75, призначена для балістичних ракет підводних човнів M51.1. Також у цих твердженнях стверджується, що Берлін відмовився брати участь у подібній «авантюрі».
Правовий контекст і позиція Києва
Оборот і передавання ядерної зброї у світі регулюються Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Франція та Велика Британія ніколи не оголошували про намір передавати Україні елементи ядерного озброєння або діяти всупереч міжнародним зобов’язанням.
Україна відмовилася від ядерної зброї після підписання в грудні 1994 року Будапештського меморандуму. У документі було закріплено запевнення щодо гарантій територіальної цілісності України в обмін на відмову від ядерного арсеналу; під меморандумом поставили підписи росія, Велика Британія та США.
Офіційних заяв про намір відновити ядерний статус Україна не робила, проте неодноразово наголошувала на невиконанні гарантій з боку держав-підписантів Будапештського меморандуму. У грудні 2024 року Міністерство закордонних справ України заявило, що членство в НАТО розглядає як «єдину реальну гарантію безпеки» після повідомлень про відсутність консенсусу в альянсі щодо негайного запрошення країни до членства.
У підсумку, окрім заяв та взаємних звинувачень, питання передачі чи постачання елементів ядерної зброї має під собою потужний правовий і політичний контекст, який робить такі кроки надзвичайно суперечливими та ускладнює їх практичну реалізацію.