Колишній народний депутат від «Партії регіонів» Юрій Іванющенко має російський паспорт, оформлений у 2004 році в Ростові-на-Дону, і використовував щонайменше два закордонні паспорти російського зразка для регулярних поїздок до росії. За наявними даними, його перельоти до росії відбувалися з 2015 року і продовжувалися після початку широкомасштабного вторгнення, зокрема — не менше десяти поїздок у 2022–2024 роках
Про це розповідає Poltava Today
Паспорти, перельоти та хронологія поїздок
З відкритих верифікованих записів випливає, що паспорт громадянина російської федерації був виданий Іванющенку 28 лютого 2004 року в Ростові-на-Дону, а за даними російського порталу держпослуг цей документ залишався чинним на момент перевірки. Пізніше ексдепутат отримував закордонні паспорти росії принаймні двічі — у 2017 і 2021 роках, після чого активно користувався ними для перельотів.
Деталі поїздок вказують, що ввечері 24 лютого 2022 року Іванющенко прибув чартерним рейсом із Ніцци до Москви, а 5 березня того ж року він залишив територію росії. Загалом із початку вторгнення фіксують не менше чотирьох поїздок у 2022 році, п’яти — у 2023-му й однієї — у 2024 році, проте не виключено, що перельоти продовжувалися й надалі.
Спільні рейси, квитки на чемпіонат і контакти
Аналіз маршрутів і квитків показує, що Іванющенко кілька разів перетинав кордон росії разом із бізнесменом Рубеном Татуляном. Наприклад, у березні 2022 року 19 березня вони прилетіли чартером із Об’єднаних Арабських Еміратів до Сочі, а 20 березня повернулися тим самим бортом до ОАЕ. Також у вересні 2021 року вони летіли чартером із турецького Бодрума до Сочі.
Інші поїздки засвідчують спільні перельоти 15 вересня 2021 року з Туреччини до росії, коли поруч із Іванющенком і Татуляном у тому ж чартері перебували бізнесмени з нині окупованого Єнакієва — Анатолій Зуєв і Ілля Подтинний. Окремі маршрути Іванющенка також перегукуються із перельотами кожного з цих бізнесменів у різні періоди.
З витоків даних про відвідувачів чемпіонату світу з футболу 2018 року випливає, що квитки на матчі для Юрія Іванющенка були оформлені з використанням мобільного номера партнера Татуляна Андроніка Мумджяна, а цей номер разом із електронною адресою пов’язаний із витоком з бази клієнтів «Пошти росії».
Рубену Татуляну, відомому під прізвиськом «Робсон», у 2017 році Мінфін США присвоїв санкційний статус у зв’язку зі звинуваченнями в наданні матеріальної підтримки «злодіям в законі», тоді як сам Татулян назвав такі твердження «фейком». У травні 2023 року щодо нього запровадили українські санкції; пізніше того ж року російські правоохоронці оголосили його в розшук у справі про ймовірне шахрайство під час будівництва комплексів у Сочі.
Додаткові деталі вказують на те, що Зуєв є співвласником низки російських компаній, що працюють у сфері торгівлі газом і виробництва обладнання, зокрема для АЗС, а серед клієнтів однієї з його фірм називають «Татнефть» і «Газпром». Раніше низка компаній, пов’язаних із групою «Шельф», належала представникам родини Кечиянів; у лютому 2024 року українські правоохоронці запідозрили, що ці фірми працювали на тимчасово окупованих територіях і сплачували податки в окупаційний бюджет.
Журналісти зверталися з питаннями щодо обставин перельотів і зв’язків із названими бізнесменами до представників ексдепутата та до самих згаданих осіб, однак деякі запити залишилися без відповіді або були відхилені.
У вересні 2025 року Національне антикорупційне бюро оголосило Іванющенка в розшук за підозрою в легалізації 18 га державної землі на суму понад 160 млн гривень; 14 жовтня 2025 року ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Захист стверджував, що ексдепутат перебуває у Франції і періодично проходить медичні обстеження й лікування в Монако.
Юрію Іванющенку повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) і ч. 3 ст. 209 (легалізація) Кримінального кодексу України; він та інші фігуранти справи публічно не коментували обвинувачень.
Іванющенко, відомий також як «Юра Єнакіївський», залишив Україну після Революції Гідності і фігурував у кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і незаконним збагаченням, через що його оголосили в розшук. У 2017 році Європейський Союз зняв із нього санкції у зв’язку з закриттям кримінальних справ, однак у 2019 році Генеральна прокуратура відновила розслідування.
У травні 2022 року Швейцарія розпочала процедуру конфіскації активів, пов’язаних з Іванющенком, на суму понад 100 мільйонів швейцарських франків