У Диканській картинній галереї імені Марії Башкирцевої відбулося просвітницьке зібрання «Відкрити очі і душу», присвячене 110-річчю від дня народження всесвітньо відомого українського художника-пейзажиста Василя Непийпива. Захід організовано за ініціативи Міністерства культури України та Українського інституту національної пам’яті відповідно до Постанови Верховної Ради про відзначення пам’ятних дат у 2026–2027 роках.
Про це розповідає Poltava Today
Вшанування пам’яті митця та його творчий спадок
Під час заходу учасники згадували життєвий шлях Василя Непийпива, його неповторне художнє бачення, силу таланту та стійкість духу. Особливу увагу було приділено тому, як митець зберігав оптимізм і світло в серці попри складні випробування долі. Директорка Диканського історико-краєзнавчого музею імені Д.М. Гармаша Наталія Дзюба наголосила:
«Пейзажі Непийпива вже десятки років користуються великим попитом серед президентів, міністрів, державних та регіональних керівників, відомих бізнесменів та успішних колекціонерів. З кожним роком стає все важче придбати оригінальні роботи українського талановитого художника з Полтавщини, вартість яких щорічно зростає. Роботи Василя Непийпива зберігаються в багатьох провідних музеях України, в Європі та по світу. В картинній галереї ім. М.К. Башкирцевої в Диканьці зберігаються картини, написані в зрілі роки, але вони є згадкою про дитинство, проведене в диканському краї на берегах річки Ворскла, поблизу знаменитих Гавронців — батьківщини письменниці і художниці М.К. Башкирцевої».
Наукова співробітниця музею Марія Ус звернула увагу на те, що за оцінкою Арт Екосистеми «Надихаюча Україна» Василь Непийпиво входить до числа 25 найуспішніших та найвідоміших художників України ХХ століття. В рамках цього проєкту створено альбом «Даруємо Натхнення Світу», де представлено колекцію картин художника під назвою «Розквіт», які отримали експертну оцінку мистецтвознавця В.І. Цитовича.
Життєвий шлях і творчість Василя Непийпива
Василь Непийпиво народився 10 січня 1916 року в селі Кам’янка, що нині входить до складу Диканської селищної громади Полтавської області. Початкову художню освіту здобув у полтавських живописців Матвія Донцова, Івана Орлова та інших, а згодом закінчив Харківську художню студію. У 21 рік розпочав роботу оформлювача у Полтавському музично-драматичному театрі.
Митець був учасником Другої світової війни, після якої став одним із провідних художників Києва, займаючись оформленням міських просторів. З 1951 року активно долучався до обласних, всеукраїнських і міжнародних виставок. Його етюдні роботи відображали мальовничі куточки української архітектури та природи, характеризувалися епічністю, романтизмом і багатством кольору, що особливо проявлялося у пейзажах.
За 91 рік життя Василь Непийпиво створив понад тисячу полотен у жанрах пейзажу та натюрморту. Серед найвідоміших робіт — «Ромашки» (1936), «Керченська протока» (1954), «Вид на Тарасову гору» (1960-ті), «На березі Дніпра» (1967), «Три дуби» (1963), «Полтава» (1956), «Річка Ворскла» (1960), «Загородський собор» (1966), «Село на Полтавщині» (1978), «Вранішні хліби» (1980). Його твори зберігаються у провідних музеях України та світу, зокрема у Національному художньому музеї України в Києві, а також у музеях Волині, Житомира, Запоріжжя, Івано-Франківська, Умані, Дніпра, Харкова та інших міст.
У 1982 році Василю Непийпиву присвоєно звання народного художника. Помер митець 19 січня 2007 року в Києві, де провів більшу частину життя.
Захід відбувся у теплій, душевній атмосфері, з живим спілкуванням, щирими емоціями та щедрим обміном думками. Це була не просто зустріч із мистецтвом, а й можливість глибше відчути творчий і людський вимір постаті Василя Непийпива.
Диканський історико-краєзнавчий музей імені Д.М. Гармаша
Представництво УІНП у Полтаві