Під час війни психічне здоров’я українців піддається серйозним випробуванням. Постійний стрес, втрати, розлуки та тривожні новини впливають на емоційний стан навіть тих, хто раніше не мав подібних проблем. Відомий лікар-психіатр і психотерапевт Лариса Герасименко ділиться практичними порадами, які допоможуть зберігати внутрішню стійкість і контролювати психологічний стан у непростих умовах.
Про це розповідає Poltava Today
Як реагувати на емоції та інформаційний тиск
Перше, що варто зробити — прийняти свої емоції. Страх, гнів, провина чи відчай — природна реакція на ненормальні обставини. Не порівнюйте себе з іншими та не звинувачуйте себе за прояви слабкості. Важливо проговорювати свої почуття із близькими чи фахівцем, записувати їх у щоденник, адже це допомагає частково контролювати переживання.
Суттєвим джерелом тривоги є безперервний потік новин. Варто визначити конкретний час для їх перегляду — наприклад, 15–20 хвилин двічі на день, а також користуватися лише перевіреними інформаційними ресурсами. Якщо новини викликають надмірне занепокоєння, зробіть паузу, вийдіть на свіже повітря або виконайте дихальну вправу.
Практичні методи стабілізації психіки
Усвідомлене дихання допомагає знизити рівень тривоги. Просту техніку «4-7-8» — вдих на чотири рахунки, затримка дихання на сім секунд і повільний видих протягом восьми — можна виконувати в будь-яких умовах. Це активує систему заспокоєння організму й сприяє розслабленню.
Збереження стабільного розпорядку — ще один фактор підтримки психіки. Навіть у складних обставинах намагайтеся дотримуватися режиму сну, прийомів їжі та виконання повсякденних ритуалів. Маленькі радощі — музика, хобі, спілкування, гумор — не є легковажністю, а елементом виживання.
Фізична активність, навіть мінімальна, має виражений антидепресивний ефект. Розтяжка, коротка прогулянка, тренування вдома чи навіть прибирання допоможуть покращити самопочуття. Особливу увагу слід приділити сну: вимикайте гаджети за годину до відпочинку, провітрюйте кімнату і лягайте спати в один і той самий час.
Не залишайтесь наодинці: навіть короткі розмови з друзями чи сусідами знижують рівень стресу. Якщо важко говорити — напишіть листа, приєднайтеся до волонтерської діяльності чи онлайн-груп підтримки.
При затяжних симптомах тривоги, апатії чи безсоння не соромтеся звертатися по допомогу до психолога, психіатра або психотерапевта. Онлайн-консультації та безкоштовна психологічна підтримка доступні навіть у найвіддаленіших громадах.
«Люди часто бояться, що візит до психіатра — це „сором“. Але в реальності це та сама турбота про себе, як похід до кардіолога чи стоматолога».
Віра у майбутнє слугує психологічним ресурсом. Плануйте навіть найдрібніші речі, що допоможуть відчути контроль і сенс життя. Діти і літні люди потребують особливої уваги: дітям важливо відчувати спокій дорослих, а літнім — свою потрібність. Чесно відповідайте на питання дітей, але з упевненістю у спільних силах подолати труднощі.
Психічна стійкість — це не відсутність страху, а здатність функціонувати попри складнощі. Турбота про себе — це не егоїзм, а відповідальність перед собою, родиною і країною. Навіть у найтяжчі часи людська психіка здатна до відродження, і кожен, хто дбає про себе, наближає день перемоги та миру в Україні.