18 березня в Брюсселі віцепрем’єрка з гуманітарних питань і міністерка культури Тетяна Бережна різко оцінювала присутність російського павільйону на цьогорічній Венеційській бієнале, назвавши її вкрай цинічною через концепцію перформансу та формат представлення.
Про це розповідає Poltava Today
«Присутність Росії є особливо цинічною, тому що їхній перформанс має назву «Дерево укорінене в небі» і просуває ідею, що політика – це одне, а культура – зовсім інше. Але це дуже цинічно, тому що в цьому перформансі можуть брати участь, як вони кажуть, представники корінних народів Росії, а також дві людини з України – з окупованого Криму», – зазначила урядовиця.
Бережна наголосила, що офіційний павільйон росії на бієнале залишатиметься закритим через санкції, тож перформанс планують показати під час відкриття виставки, а згодом — на зовнішній стіні закритого павільйону протягом усього часу проведення заходу.
Вона додала: «Ми працюємо всіма можливими способами, деякі з них я не буду озвучувати, щоб цього не допустити», – зазначила міністерка культури.
Для тих, хто шукає повний виступ, доступний відеозапис: відеозапис виступу Бережної.
Історія павільйону й юридичні питання
Міністерка звернула увагу на історичне походження павільйону: його спорудили в 1914 році на кошти українського мецената, після чого будівля перейшла у власність СРСР, а згодом опинилася у володінні росії. Бережна назвала пріоритетним завданням повернення павільйону Україні, хоча визнала, що в європейських умовах питання права власності врегульоване суворо і вирішення цього питання буде надзвичайно складним.
«Для нас максимальне завдання – повернути цей павільйон у власність України. Я розумію, що це дуже складно, адже в Європі право власності є чітко визначеним юридичним поняттям. Але сам цей факт також показує цинізм російської участі», – підкреслила українська віцепрем’єрка.
Культурна дипломатія й реакція донорів
На питання про те, чи означає включення росії в низку міжнародних культурних заходів поразку на культурному фронті, Бережна відповіла, що так не вважає, і описала два напрями боротьби: активне представлення України на важливих платформах і одночасне прагнення виключити присутність росії там, де це можливо.
«Це не означає, що ми програємо війну на культурному фронті. Є два напрямки, за якими ми боремося. Перше – щоб наш голос звучав дуже голосно й ми були представлені на важливих подіях, і це ми робимо дуже достойно. Друге – звичайно, щоб Росії не було ніде. Звичайно, не все залежить від нас, але тим не менше – ми боремося», – зауважила Бережна.
Бережна також зазначила, що Європейська комісія попередила фонд бієнале про ризик втрати гранту в розмірі 2 мільйонів євро, якщо організація дозволить участь росії, тоді як загальний бюджет виставки становить близько 66 мільйонів євро. Вона припустила, що за такою позицією Єврокомісії можуть послідувати й інші донори, включно з державними структурами, оскільки підтримка російської участі фактично означає підтримку війни.
«Якщо Єврокомісія зробила таку заяву, можливо, й інші донори бієнале, в тому числі й уряд Італії, зможуть бути наступними. Оскільки це свідчення того, що прямо підтримується участь Росії й прямо підтримується війна», – резюмувала Бережна.
Організатори Венеційської бієнале ухвалили рішення дозволити участь росії в цьогорічній експозиції 4 березня; виставка триватиме з 9 травня по 22 листопада. Рішення викликало критику з боку окремих італійських політиків, зокрема уряду прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні.
Венеційська бієнале є однією з провідних світових виставок сучасного мистецтва: перша подія відбулася 1895 року та з того часу здобула статус однієї з найбільш престижних платформ художнього діалогу.