У селі Витівка, що входить до складу Полтавської громади, вже понад два тижні відсутнє централізоване водопостачання. Причиною стала несправність насоса водонапірної башти, яка перебуває у приватній власності. Місцева влада пояснює, що не має юридичних підстав для ремонту обладнання, а власник об’єкта відмовляється брати на себе витрати.
Про це розповідає Poltava Today
Проблема з водопостачанням та позиція власника
Мешканці Витівки залишилися без води з 25 липня, коли насос водонапірної башти вийшов з ладу. Власники башти не квапляться відновлювати обладнання, а жителі села звертаються по допомогу, зазначаючи, що власник натякає на необхідність фінансової участі самих користувачів.
«Власник говорить, що грошей на ремонт немає і не прямим текстом, але натякає, що мусять скинутися ті, кому вона найбільш потрібна. Тобто селяни», — йдеться у зверненні.
За словами заступниці міського голови Полтави Тетяни Бардіної, міська рада не може витрачати бюджетні кошти на приватні об’єкти, навіть якщо вони забезпечують водопостачання частині громади. Вона наголосила, що мешканці не мають офіційних угод із власниками башти, не сплачують за обслуговування чи експлуатацію об’єкта.
Відмова від передачі башти громаді та альтернативи
Водонапірна башта належить підприємству «Злагода», директор якого нині служить у Збройних силах. Від імені підприємства спілкується виконуюча обов’язки керівника, яка підтвердила, що підприємство не має наміру ремонтувати обладнання чи передавати башту у власність громади. Орієнтовна вартість нового насосу становить 50–60 тисяч гривень, проте витрати на відновлення повністю лягають на підприємство або жителів села. Витрачати бюджетні кошти на ремонт міська рада не має права.
Наразі 17 домогосподарств у Витівці залишилися без води, тоді як інші мешканці користуються власними колодязями. Оскільки у селян немає жодних офіційних договорів із водопостачальними організаціями, забезпечення підвезення води також ускладнено юридично.
У міській раді зазначили, що в інших населених пунктах подібні питання вирішують шляхом створення кооперативів або передачі об’єктів водопостачання у власність громади. Проте у випадку з Витівкою власник не погоджується на передачу башти, а мешканці не проявляють ініціативи для організації кооперативу.