Президент Володимир Зеленський підтвердив готовність України припинити удари по енергетичних цілях у росії за умови взаємності, водночас уточнивши, що на переговорах в Абу-Дабі українська сторона не обговорювала прямі домовленості з російськими представниками.
Про це розповідає Poltava Today
«Американська сторона окремо розмовляла з нами. І американці сказали, що хочуть порушити питання деескалації – з обох боків демонструвати кроки щодо невикористання далекобійних можливостей, щоб забезпечити більше простору для дипломатії… Ми хочемо закінчити війну і ми готові до деескалаційних кроків. Якщо не буде Росія бити по нас, ми не будемо застосовувати кроки у відповідь», – сказав президент.
Деталі заяви та дипломатичний контекст
Зеленський підкреслив, що американська сторона вела з Києвом окремі консультації щодо можливих кроків деескалації. На його думку, такі заходи мають створити більший простір для дипломатії і сприяти зниженню напруги, але наразі офіційної угоди про припинення вогню або мораторію на удари між сторонами немає.
Паралельно 29 січня колишній президент США Дональд Трамп заявив, що просив президента путіна тимчасово утриматися від атак по українських містах через екстремальні погодні умови; за словами Трампа, російський лідер нібито погодився на тижневу паузу. У Кремлі про такі домовленості не повідомляли, а пресслужба президента росії заявила, що не може коментувати це питання.
Інформація про заборони та оцінки аналітиків
В інформаційному просторі також з’являлися твердження про нібито розпорядження вищого командування російської армії не завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі та об’єктах у Києві й області. За окремими повідомленнями, серед військових поширювалася інформація про тимчасову заборону ударів, що нібито діяла до 3 лютого 2025 року. Ці відомості не були офіційно підтверджені.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) застерігають, що умови й тривалість можливого мораторію залишаються невизначеними. У своєму огляді вони зазначили, що тимчасове припинення далекобійних ударів може принести переваги російській стороні, якщо обидві сторони дотримуватимуться режиму одночасно: у цей період російські підрозділи матимуть можливість відновити арсенали безпілотників і ракет, що підвищує ризик масштабних ударів у майбутньому, поки українська сторона обмежить удари по енергетиці противника.
Зеленський відреагував на заяви про можливий мораторій, подякувавши, зокрема, США за зусилля щодо стримування ударів по енергетичній інфраструктурі України, і зазначив, що в країні очікують на посилення охорони критичної інфраструктури в умовах складної зими.
Служби з надзвичайних ситуацій попереджають про сильні морози в Україні з 1 по 3 лютого, але прогнозують поступове потепління з 4–5 лютого, що також впливає на пріоритети захисту енергетичної інфраструктури та гуманітарну допомогу населенню.
Інформація про можливий мораторій і обмін кроками деескалації з’явилася на тлі дипломатичних переговорів, які наприкінці січня відбулися в Абу-Дабі за участі делегацій США, росії й України. Наступний раунд переговорів у столиці ОАЕ запланований на 1 лютого, і, за заявами деяких американських політиків, у ньому не братимуть участь деякі попередні посередники.
Під час згаданих дискусій залишаються невирішеними ключові питання, зокрема територіальні розбіжності: росія наполягає на виведенні ЗСУ з певних районів Донецької області, які її війська вважають спірними, тоді як Київ підтверджує незмінність своєї позиції і наполягає, що до компромісів мають бути готові всі сторони.
При цьому українська позиція передбачає підписання двосторонніх гарантій безпеки зі США, які, за словами Києва, готові «на 100%», і очікують на остаточне оформлення. Кремль натомість продовжує відкидати західні гарантії безпеки для України й зберігає жорсткі вимоги в переговорному процесі, зазначали аналітики.
Ситуація лишається вкрай динамічною: офіційних багатосторонніх домовленостей про припинення ударів наразі немає, а можливі кроки деескалації й їхні наслідки ретельно оцінюються як у Києві, так і на міжнародному рівні.