Міністри закордонних справ країн «Групи семи» (G7) підтвердили свою рішучу підтримку України у протистоянні агресії російської федерації. За підсумками зустрічі у Канаді, що відбулася 11-12 листопада, очільники МЗС наголосили на «терміновій необхідності негайного припинення вогню», а також підкреслили важливість збереження територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. У засіданні взяв участь і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Про це розповідає Poltava Today
Позиція G7 щодо росії та міжнародної підтримки України
Міністри закордонних справ G7 заявили, що нинішня лінія зіткнення має стати відправною точкою для майбутніх переговорів. Вони наголосили на неприпустимості зміни міжнародних кордонів силою та посиленні економічного тиску на росію. Крім того, G7 розглядає можливість впровадження додаткових заходів проти держав і організацій, які сприяють фінансуванню російських воєнних дій.
«Ми погодилися, що нинішня лінія зіткнення має бути відправною точкою переговорів. Ми залишаємося відданими принципу, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою. Ми збільшуємо економічні витрати для Росії і вивчаємо можливості вжиття заходів проти країн й організацій, які допомагають фінансувати воєнні зусилля Росії», – йдеться в заяві.
У своїй заяві міністри також засудили постачання військової допомоги росії з боку Північної Кореї та Ірану, а також постачання озброєнь і подвійного призначення компонентів з Китаю. Зазначається, що ці дії суттєво сприяють російській військовій кампанії.
Переговорний процес та позиція України
У заяві G7 відзначено поточне обговорення різних варіантів фінансування для підтримки України, зокрема можливого використання заморожених російських суверенних активів у відповідних юрисдикціях. Міністри рішуче засудили нещодавні атаки росії на енергетичну інфраструктуру України та підтвердили свою підтримку енергетичної безпеки держави.
Заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця повідомив, що мирні переговори між Києвом і москвою у 2025 році не призвели до значного прогресу і були призупинені. За словами Кислиці, українська сторона з літа 2025 року активно працювала над тим, щоб міжнародні партнери посилили тиск на президента рф володимира путіна для досягнення особистої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Проте, як наголосив Кислиця, «в умовах диктатури неможливо вести плідні дискусії з переговорними групами, які представляють диктатора. Вони мають дуже жорсткий мандат, і вони мають захищати ту позицію, яку їм наказали».
У відповідь російське МЗС заявило про готовність відновити переговори з Україною в Туреччині, підкресливши, що мирний процес було перервано з ініціативи Києва. Відомо, що турецькі переговори проходили у три етапи – у травні, червні та липні. Українська сторона наполягала на безумовному припиненні вогню та зупиненні ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як делегація рф, яку очолював помічник президента володимир мединський, фактично відмовилася від перемир’я та висунула вимоги щодо визнання окупованих територій російськими та обмеження чисельності Збройних сил України.