Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель на війні проти російських окупантів ще 18-х військових, життя яких було пов’язане з Полтавською областю. Це Вадим Мотієнко, Владислав Литовський, Андрій Кіяшко, Юрій Агеєв, Костянтин Днищун, Євгеній Клемков, Сергій Кушніренко, Роман Блощинський, Роман Булгаков, Ігор Солодов, Руслан Кісьолкін, Іван Мартинов, Андрій Іщев, Володимир Казаков, Микола Коваленко, В’ячеслав Козиний, Костянтин Орчіков та Володимир Єжов.
За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 30 березня під час героїчного захисту території «Азовсталі» у Маріуполі загинув Мотієнко Вадим Олександрович — солдат Національної гвардії України.
Воїн народився 20 лютого 2002 року в селі Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області. Після закінчення 9 класів Пологівської ЗОШ вступив до Карлівського ПТУ, яке успішно закінчив і здобув професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. У вересні 2021 року був призваний на строкову військову службу до лав Національної гвардії України.
У квітні указом Президента України № 254/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Вадима Мотієнка було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
За інформацією Хорольської міської ради, 17 квітня у селі Сулигівка Ізюмського району Харківської області загинув Литовський Владислав Геннадійович — старший солдат, гранатометник взводу роти вогневої підтримки 95-ої окремої десантно-штурмової бригади.
Воїн народився 27 січня 2003 року. Він став наймолодшим із 32-х захисників з Хорольщини, які полягли під час російсько-української війни. Багато місяців Владислав вважався безвісти зниклим, поки у грудні не була встановлена його загибель. Тіло солдата нарешті повертається додому і буде з почестями віддано землі, за яку він мужньо боровся.
За інформацією Карлівської міської ради, 23 липня у районі села Кодема Бахмутського району Донецької області загинув Кіяшко Андрій Леонідович.
Воїн народився 23 грудня 1966 року. З початку повномасштабного вторгнення проходив військову службу у роті охорони 4-го відділу Полтавського РТЦК та СП, далі — боронив Україну у складі кулеметного взводу стрілецької роти в/ч А2167. Попрощатися із загиблим рідні змогли тільки через 5 місяців після його загибелі.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 6 грудня у районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області від осколкових поранень загинув сержант Агеєв Юрій Іванович.
Воїн народився 2 серпня 1972 року, проживав у Кременчуці. Тривалий час працював слюсарем у компанії «Нафтоспецбуд». Брав участь в АТО, був розвідником. З початком повномасштабного вторгнення, попри наявність двох контузій, знову став на захист Батьківщини. Через добру підготовку потрапив у Президентський полк командиром відділення. У загиблого залишилися матір, дружина та син.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 7 грудня у районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області від осколкових поранень загинув сержант Днищун Костянтин Григорович.
Воїн народився 14 липня 1970 року, проживав у Кременчуці. Був мобілізований у квітні, служив у Президентському полку. У загиблого залишилися матір, дружина та син.
За інформацією Полтавського обласного ТЦК та СП, 12 грудня поблизу міста Остер Чернігівської області загинув Клемков Євгеній Валерійович.
Воїн народився 11 листопада 1994 року, проживав у Полтаві. Захищав Батьківщину у складі 27-ї реактивної артилерійської бригади ім. кошового отамана Петра Калнишевського, а потім — окремої механізованої бригади на посаді стрільця-санітара. Брав участь у захисті східних кордонів України. Вдома у загиблого залишилися батьки та брати.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 12 грудня у селі Львівка Краматорського району Донецької області помер Кушніренко Сергій Олександрович — водій 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.
Воїн народився 7 лютого 1978 року у Кременчуці. Закінчив 18-ту школу, навчався у Донецькій школі міліції. Тривалий час працював у структурі МВС, мав звання майора. У 2014-2016 роках брав участь в АТО, тривалий час був у батальйоні «Донбас». На початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, вступив до лав київського ТрО. Коли окупанти відступили від столиці, перевівся до Чернівецької гірської бригади, яка вирушила на схід України. Отримав осколкові поранення й після короткого лікування знову повернувся на службу — та серце захисника не витримало навантаження. Вдома у військового залишилися матір, дружина та син.
За інформацією Кобеляцької міської ради, 13 грудня поблизу смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області під час танкового обстрілу загинув Блощинський Роман Анатолійович — старший солдат в/ч А0641.
Воїн народився 12 січня 1973 року у Киргизькій Республіці. З 1986 року родина переїхала в Україну до міста Кобеляки. По закінченню ЗОШ № 3 навчався у Кобеляцькому СПТУ № 43.
Служив у лавах Радянської Армії, був старшим моряком. Після служби працював у державній службі охорони Кобеляк, звідки був переведений у місто Горішні Плавні. Працював у Кременчуцькій виправній колонії № 69, звідки пішов на заслужений відпочинок. Будучи на пенсії, працював на заводі Полтавського ГЗК. У загиблого залишилася матір, донька та брат.
За інформацією Решетилівської міської ради, 15 грудня поблизу смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області внаслідок артилерійського обстрілу загинув солдат Булгаков Роман Вікторович.
Воїн народився 17 жовтня 1988 року, проживав у Решетилівці. Виконував свій громадянський обов’язок, захищаючи Україну на посаді навідника.
За інформацією Кобеляцької міської ради, 16 грудня поблизу села Червонопопівка Кремінського району Луганської області під час виконання бойового завдання загинув Солодов Ігор Вікторович.
Воїн народився 22 грудня 1984 року в місті Горішні Плавні (тодішній Комсомольськ). Навчався в Озерянській загальноосвітній школі. По закінченню якої отримав професію автослюсаря з ремонту автомобілів у ПТУ № 18 Комсомольську. Працював у Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті.
Строкову службу проходив у внутрішніх військах, брав участь в АТО у якості розвідника. Був мобілізований до лав ЗСУ у липні. У загиблого залишилися батьки, сестра, брат та син.
За інформацією Семенівської селищної ради, 17 грудня помер 32-річний Кісьолкін Руслан Олексійович — молодший сержант, командир десантно-штурмового відділення в/ч А1910. Смертельні поранення воїн отримав 15 грудня поблизу села Червонопопівка Кремінського району Луганської області.
За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 17 грудня у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова помер Мартинов Іван Іванович — майор, заступник командира механізованого батальйону.
Воїн народився 9 лютого 1965 року у Хмельницькому. Після закінчення місцевої ЗОШ № 21 вступив до Благовіщенського вищого танкового командного училища, яке закінчив у 1986 році за спеціальністю командира танкового взводу, інженера з експлуатації гусеничних і колісних машин. Потім майже 10 років ніс військову службу на Північному флоті. У 1986-1987 роках перебував у африканській Республіці Анголі у складі міжнародних миротворчих сил.
У 1997 році звільнився в запас і переїхав жити до Комсомольська. З березня 1998 року працював у воєнізованій охороні на Полтавському ГЗК, на інженерних посадах на дробарній фабриці та у ТОВ «ГОК-Сервіс». З 2017 року працював механіком у КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».
У вересні 2019 року був призваний на військову службу за контрактом. 15 грудня 2022 року у бою поблизу села Невське Сватівського району Луганської області отримав осколкове поранення голови, яке стало смертельним.
За інформацією Полтавського обласного ТЦК та СП, 19 грудня під час бою поблизу села Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області загинув 22-річний солдат Іщев Андрій Григорович із села Циганське Полтавської громади.
За інформацією видання «Зміст», Андрій — молодший брат Юрія Іщева, досвідченого військового, який загинув на Харківському напрямку у червні 2022 року.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 19 грудня поблизу прикордонного села Черняків Чугуївського району Харківської області від пострілу ворожого снайпера загинув Казаков Володимир Володимирович — солдат, помічник гранатометника.
Воїн народився 20 листопада 1990 року, проживав у Кременчуці. Став до лав Збройних Сил України на початку березня 2022 року. Вдома у загиблого залишилися батьки.
За інформацією Карлівської міської ради, 19 грудня помер 44-річний Коваленко Микола Григорович, боєць роти контрдиверсійної боротьби 116-ї окремої бригади територіальної оборони. Військовий проживав у Федорівці Ланнівської громади.
За інформацією Полтавського обласного ТЦК та СП, 19 грудня загинув Козиний В’ячеслав Петрович — солдат, боєць піхотного батальйону 3-ї танкової Залізної бригади.
Воїн народився 10 листопада 1973 року у Полтаві. Навчався у ЗОШ № 25. Працював на заводі Полтавському заводі медичного скла.
За інформацією Світловодської міської ради, 20 грудня поблизу виконання бойового завдання у південно-східному районі міста Бахмут Донецької області загинув Орчіков Костянтин Олександрович.
Воїн народився 6 листопада 1992 року у селі Бориси Глобинської громади Кременчуцького району. Після завершення навчання у місцевій Пирогівській школі, у 2008 році розпочав здобуття освіти у Вищому професійному училищі № 7 міста Кременчук, де здобув професію токаря.
У грудні 2011 року почав працювати на Полтавському ГЗК, як верстатник широкого профілю механічної служби залізничного цеху. У серпні 2013 року був переведений на аналогічну посаду в механоскладальну дільницю ливарно-механічного цеху, де працював до 2016 року, а опісля звільнився. Костянтин повернувся на Полтавський ГЗК у червні 2018 року, як токар механоскладальної дільниці ЛМЦ. За роки роботи двічі нагороджувався, як кращий за професією. Був мобілізований до лав ЗСУ у серпні 2022 року.
За інформацією командира підрозділу добровольчої роти «Українська військова організація» Євгена Чепелянського, 22 грудня у боях поблизу міста Бахмут Донецької області загинув Єжов Володимир Анатолійович — командир підрозділу аеророзвідки 23-го батальйону спеціального призначення.
Воїн народився 1 серпня 1984 року у місті Лубни. Навчався у херсонському ліцеї та київській ЗОШ № 129 з поглибленим вивченням англійської мови. Потім — у технічному ліцеї при НТУУ «КПІ» та у самому НТУУ «КПІ», де отримав спеціальність «системи автоматизованого керування».
З 2003 по 2007 роки працював в компанії GSC Game World. Як геймдизайнер доклав руку до створення таких ігор, як «Козаки 2», S.T.A.L.K.E.R. Clear Sky, World of Battles: Morningstar, Call of Cthulhu і Sherlock Holmes: Devil’s Daughter.
Протягом 2007-2016 працював у компаніях Ulysses Games LLC, Frogwares, Hogsmith games та Playtestix.
З початку повномасштабного вторгнення росіян Володимир Єжов захищав столицю спочатку у складі підрозділу «УВО», потім — як боєць 126-го батальйону 112-ї бригади ТрО. Після реорганізації — у 23-му окремого батальйоні спецпризначення ЗСУ.
У загиблого залишилися дружина, двоє дітей та брат.
Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.
Микола ЛИСОГОР, .