Солдат-стрілець і батько п’яти дітей — чотирьох доньок і сина — Юрій, відомий під позивним «Глушак», обрав службу заради родини. Навіть в найскладніші хвилини на фронті він повертає думками до їхніх усмішок, що дають йому сили вистояти ще один день.
Про це розповідає Poltava Today
Шлях до фронту та бойовий досвід
У 2022 році Юрій залишив цивільне життя й добровільно вступив у лави територіальної оборони з усвідомленням обов’язку захищати країну. Через рік він продовжив службу у складі 17-ї бригади Національної гвардії України.
Бойові завдання проклали його через низку напрямків: Запорізька область — зокрема Роботине й Оріхів, а згодом Донеччина, Харківщина та Курщина. Ці маршрути — не просто географія: це набуті навички, випробування витримки й відповідальності за тих, хто чекає вдома, і за товаришів поруч.
«Сьогодні передаю свій досвід тим, хто тільки приходить у стрій, — каже „Глушак“. — Вони достатньо мотивовані, а моя задача — допомогти їм повернутися живими».
Вчинки без пафосу і особисті надії
Юрій мало говорить про втрати, але згадування тих, хто «пішов», завжди живе в його пам’яті та снах. Особливо вразив його випадок зі скромним солдатом, який не покинув пораненого побратима й проніс товариша майже вісім кілометрів до безпечної позиції — моменти, що демонструють тиху й щиру відвагу.
У найважчі мити Юрій не просить для себе відпочинку: він тримається за образи, що гріють сильніше за будь-яке тепло. Головна мрія — колись повести своїх доньок до першого весільного танцю як звичайний батько, без однострою, сирен і страху; обережно стиснути рідну долоню й відпустити її в нове життя, знаючи, заради чого вистояв.
Юрій «Глушак» — приклад сили, який вимірюється щоденними вчинками, відвагою без заголовків і любов’ю, що робить його незламним.
17 Полтавська бригада НГУ «РЕЙД»