Єврокомісія представила три варіанти фінансування України: особливості та ризики

Три варіанти фінансування України. Що пропонує Єврокомісія і які перешкоди?

Європейська комісія підготувала три альтернативні сценарії фінансування України на 2026–2027 роки, які нещодавно виклала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у листі до урядів 27 країн ЄС. Ці варіанти мають на меті забезпечити стабільну фінансову підтримку України на тлі скорочення допомоги з боку США.

Про це розповідає Poltava Today

Можливі джерела фінансування та їх особливості

Перший варіант базується на добровільних двосторонніх внесках країн-членів у формі грантів, обсяг яких визначатиметься пропорційно до валового національного доходу кожної країни. У такому разі Єврокомісія зможе передавати Україні безповоротну допомогу. Однак це створює навантаження на національні бюджети, особливо з урахуванням економічного уповільнення та зростаючої втоми суспільств від фінансової підтримки України. Добровільність такої схеми ускладнює оперативне збирання необхідних коштів. Як альтернативу, документ пропонує залучення Європейського стабілізаційного механізму (ESM), однак для цього необхідно змінити відповідний договір і визначити участь країн, які не входять до єврозони.

Другий варіант передбачає надання Україні позики за рахунок залучення коштів на фінансових ринках під гарантії країн-членів ЄС. Для реалізації цієї схеми Брюсселю потрібні гарантії від держав-членів, розподілені відповідно до їх ВНД, щоб покрити можливі ризики повернення боргу. Також країни-учасниці повинні будуть сплачувати відсотки за позикою. Складність полягає у тому, що схема є добровільною, а зміни до чинних правил потребують одностайної підтримки, яку, з огляду на позицію Угорщини та Словаччини, може бути важко отримати.

«Європа не може дозволити собі параліч – ні через вагання, ні через пошуки ідеальних чи простих рішень, яких просто не існує».

Репараційна позика та потенційні ризики

Третій, найбільш обговорюваний варіант – репараційна позика під заставу заморожених державних активів російської федерації. Передбачається, що ЄС випустить облігації, забезпечені цими активами, а країни-члени нададуть юридично зобов’язальні гарантії. Попри те, що такий підхід не передбачає використання коштів із бюджетів країн-членів чи додаткових запозичень, Бельгія, на території якої зберігається значна частина російських активів, висловлює занепокоєння щодо юридичних і фінансових ризиків, зокрема у разі, якщо росія виграє судові позови щодо цих активів.

Документ також підкреслює, що використання заморожених активів може вплинути на довіру третіх країн до єврозони, а нововведення у фінансовому та юридичному полі несуть певні ризики для ринку. Санкції, які блокують ці активи, мають поновлюватися двічі на рік одностайно, і у разі відсутності консенсусу активи можуть бути повернуті росії, а країни ЄС будуть змушені самостійно розраховуватися за борговими зобов’язаннями.

За оцінками Єврокомісії, вже у другому кварталі наступного року Україні необхідно буде залучити нове фінансування. На 2026 рік прогнозується потреба у 71,7 млрд євро, з яких 51,6 млрд — це військова допомога, а 20,1 млрд — макрофінансова підтримка, включаючи бюджетну допомогу. У 2027 році при умові завершення війни ці показники складуть 31,8 млрд євро на оборону та 32,2 млрд євро на макрофінансування.

Урсула фон дер Ляєн наголосила, що без сталого і масштабного фінансування Україна може опинитися у складному економічному становищі, що негативно вплине на її здатність захищати себе та виконувати ключові державні функції.