Європейські держави суттєво збільшують фінансову та військову підтримку України у 2026 році, ухвалюючи відповідні бюджетні рішення. Зокрема, Німеччина планує виділити рекордні 11,5 млрд євро, а Норвегія – 8,6 млрд доларів військової допомоги для Києва. Запрацювала також програма PURL (Prioritised Ukraine Requirements List), у рамках якої вже 16 країн роблять внески для закупівлі американської зброї для Сил оборони України.
Про це розповідає Poltava Today
Європейська підтримка та вплив на стратегію росії
Андрюс Кубілюс, перший комісар ЄС з питань оборони і космосу, зазначає, що збереження та нарощування обсягів допомоги Україні – ключ до зміни розрахунків кремля. На його думку, лише активна підтримка дозволить змусити володимира путіна сісти за стіл переговорів. Кубілюс вважає, що використання заморожених російських активів у якості “репараційної позики” для України може стати важливим інструментом для тиску на росію.
“Якщо ми хочемо дійсно змусити Путіна сісти за стіл переговорів, ми маємо переконати його, що він нічого не досягне в Україні”.
За словами комісара, в Європі прийняття рішень відбувається на основі консенсусу, що іноді уповільнює процес, зокрема через позиції окремих країн. Так, Бельгія має занепокоєння щодо використання заморожених російських активів, оскільки це може викликати відповідь з боку рф або вплинути на фінансову стабільність.
Кубілюс наголошує: попри можливі провокації, наприклад атаки дронами на брюссельський аеропорт, європейські країни розуміють, що Україна захищає не лише себе, а й усю Європу. За три роки військова допомога ЄС Україні склала 60 млрд євро, але ця сума становить менше 0,1% від сукупного ВВП ЄС. На думку Кубілюса, резерви для подальшого збільшення підтримки – значні.
Інтеграція України в оборонні та космічні програми ЄС
Єврокомісія ініціювала переговори про приєднання України до урядової програми супутникового зв’язку GOVSATCOM та майбутньої системи захищеної супутникової конективності IRIS². Це дозволить Україні користуватися сучасними супутниковими послугами, необхідними для оборони та безпеки, і стане продовженням інтеграції у європейські програми.
Офіційно з нового року Україна бере участь у Європейській програмі з оборонної індустрії (EDIP), де окремий розділ присвячено інтеграції українського військово-промислового комплексу із європейським. Досвід України у сфері захисту від дронів та фортифікації вже враховується при розробці оборонних ініціатив для східного флангу ЄС.
Україна має приєднуватися, інтегруватися в найрізноманітніші програми Європейського Союзу, які присвячені обороні та безпеці
Особлива увага в Європі зараз приділяється створенню так званої «стіни дронів» – системи оборони для захисту східних кордонів ЄС та НАТО від російських безпілотників. Проект розвивається за участю балтійських країн і Польщі, а досвід України у виявленні та знищенні дронів вважається вкрай цінним. Орієнтовна вартість побудови такої системи для чотирьох країн – близько 1 млрд євро, але при розширенні географії ці суми зростатимуть до 10 млрд євро.
ЄС також планує використати заморожені активи росії як заставу для надання Україні великої позики, яка може стати гарантом фінансової та військової підтримки. Ця модель не передбачає конфіскації, а лише використання активів у разі, якщо рф не виплатить репарації. Умови надання допомоги ще обговорюються, але вже зараз зрозуміло, що кошти підуть на оборону і бюджетні потреби України.
Сама логіка того, що Росія має заплатити за цю війну, є дуже твердою і ясною
Завдяки цим програмам обороноздатність України суттєво зросте, а сама держава зможе впевнено рухатися до членства в ЄС і відновлення після війни.