Після тривалих обговорень на саміті у Брюсселі лідери країн Європейського Союзу вирішили перенести ухвалення рішення стосовно надання Україні репараційного кредиту на основі заморожених російських активів до наступного саміту. Офіційні висновки саміту є значно менш конкретними у порівнянні з попередніми проєктами, які проходили погодження між послами країн-членів ЄС.
Про це розповідає Poltava Today
Єврокомісія готує нові варіанти підтримки
Раніше у проєктах висновків саміту містився чіткий заклик до Європейської комісії розробити юридичні механізми використання заморожених російських активів для надання Україні фінансової позики. Пропонувалося діяти відповідно до права ЄС та міжнародного законодавства, а також з урахуванням принципів солідарності та розподілу ризиків.
У підсумковому документі такої конкретики немає: Єврокомісію лише запрошують якнайшвидше представити можливі варіанти фінансової підтримки для України на найближчі роки, без згадки про використання російських активів саме для цієї мети.
Позиція Бельгії та Угорщини
Перед початком саміту премʼєр-міністр Бельгії наполягав на виконанні низки умов. За даними дипломатів, Бельгія утримувалася від підтримки ризикованих рішень, доки не отримала від Єврокомісії чітких юридичних роз’яснень щодо можливості фінансування без конфіскації російських активів.
У підсумку позиція ЄС була сформульована у більш загальних формулюваннях. Висновки містять зобов’язання розглядати нагальні фінансові потреби України у 2026–2027 роках, включно з підтримкою її військових та оборонних зусиль.
«Європейська рада зобов’язується вирішувати нагальні фінансові потреби України на 2026–2027 роки, включно з підтримкою її військових і оборонних зусиль».
Європейську комісію закликають продовжити роботу над цим питанням, щоб лідери ЄС могли повернутися до його розгляду на наступному саміті. При цьому у висновках підтверджено чинну позицію ЄС: відповідно до законодавства союзу, російські активи залишатимуться замороженими, доки росія не припинить агресію проти України і не компенсує завдані збитки.
Документ підтримали 26 із 27 країн-членів ЄС, тоді як Угорщина традиційно утрималася від схвалення пропозицій щодо України.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підкреслив, що ЄС і надалі відданий підтримці України у її найнагальніших потребах, зокрема військових та оборонних, а росія має негайно припинити війну.