Європейський Союз затвердив обов’язковий регламент, який передбачає повну відмову від російської нафти та газу з чіткими строками, механізмами контролю та санкціями за порушення. Регламент опублікований в Офіційному журналі ЄС, і в день публікації Угорщина подала позов до Суду ЄС із вимогою його скасувати.
Про це розповідає Poltava Today
Що передбачає новий регламент
Документ перетворює попередні плани і рекомендації на юридично обов’язковий акт: усі держави-члени мають завершити відмову від постачання нафти й газу з росії до осені 2027 року. Регламент встановлює конкретні дати заборон для різних типів контрактів: з 25 квітня 2026 року забороняється укладати короткострокові контракти на скраплений природний газ (СПГ); з 17 червня 2026 року — короткострокові контракти на трубопровідний газ; довгострокові контракти на СПГ блокуються з 1 січня 2027 року, а на трубопровідний газ — з 30 вересня 2027 року.
Регламент також вводить механізми контролю походження енергоносіїв: національні органи влади зобов’язані перевіряти джерело постачання до допуску продукції на внутрішній ринок ЄС, що має унеможливити обхід заборон через треті країни. У разі серйозної загрози енергетичній безпеці Єврокомісія отримує право тимчасово призупиняти дію заборон після оголошення надзвичайної ситуації.
За порушення передбачені суворі штрафи: мінімум 2,5 мільйона євро для фізичних осіб і до 40 мільйонів євро або 3,5% від світового річного обігу для компаній, залежно від того, яка сума вища.
Передумови та поточні обсяги імпорту
Покроковий шлях до нинішнього регламенту розпочався після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Ще в травні 2022 року Єврокомісія представила план REPowerEU з набором заходів щодо зниження залежності від російських енергоносіїв. У результаті дій ЄС та країни-учасниці вдається скоротити частку російської нафти в імпорті до менш ніж 3% у 2025 році.
У випадку газу перехід відбувався поступово: якщо перед повномасштабним вторгненням частка російського газу в імпорті ЄС сягала приблизно 40%, то минулого року вона знизилася до близько 13%. Незважаючи на спад, доходи росії від постачань до ЄС усе ще оцінювалися в понад 15 мільярдів євро на рік.
Однією зі стратегічних ініціатив у регіоні є розвиток альтернативних маршрутів і інфраструктури — зокрема будівництво вертикального газового коридору в Болгарії, яке має на меті підсилити стійкість постачань у Східній Європі.
«Доступними є лише дорожчі та менш надійні альтернативи. Без російської нафти й газу неможливо гарантувати нашу енергетичну безпеку, так само як і зберегти низькі ціни на енергію для угорських родин»
Аргументи на користь поступового переходу включають наявність великих сховищ газу в Європі, розвинені ринкові механізми та спокійніші глобальні енергетичні ринки порівняно з піковими показниками 2022 року.
Експерти відзначають, що для європейських ринків вплив повної відмови від постачань з росії буде обмеженим: частки постачань нині значно менші, інфраструктура та ринки адаптовані, а логістичні можливості для спрямування СПГ у інші регіони роблять цей ресурс більш гнучким.
Разом із цим збережеться проблема трубопровідних потоків, які складніше перенаправити, і саме вони створюють основні логістичні виклики для постачальника.
Щодо можливого впливу на російський бюджет, аналітики підкреслюють, що найбільш відчутний удар може спричинити не лише втрата європейських ринків, а й відмова від закупівель у великих азійських покупців; у цьому контексті експерти звертають увагу на політичні сигнали щодо Індії, які можуть змінити картину експорту.
На тлі ухвалення регламенту Єврокомісія наголошує, що рішення готувалися роками і що держави-члени мали достатньо часу для адаптації. Водночас представники інституції визнають право країн звертатися до суду, але підкреслюють: поки судовий вердикт не винесений, регламент залишається чинним.
У день публікації регламенту Угорщина подала позов до Суду ЄС, апелюючи до того, що заборони на постачання енергоносіїв мали б ухвалюватися як санкції, що потребують одностайного рішення, а не як заходи торговельної політики, які можна затвердити більшістю. Словаччина також висловила намір оскаржити регламент.
У переговорному процесі під час голосування лише Угорщина та Словаччина виступили проти, що спонукало Єврокомісію обирати механізм торговельної політики замість санкційного режиму, аби обійти ризик блокування одностайністю.
Позиції урядів, які критикують регламент, базуються на твердому аргументі про право обирати постачальників і про те, що деякі альтернативи є дорожчими або менш надійними в короткостроковій перспективі. Суперечки щодо юридичної природи заходу та їх наслідків тепер вирішуватиме Суд ЄС.
Незважаючи на опір окремих країн, ухвалення регламенту означає, що ЄС переходить від політики рекомендацій і санкційних пакетів до конкретних юридичних зобов’язань із дедлайнами та механізмами контролю, що, за задумом, має остаточно зменшити енергетичну залежність від росії.