З 5 червня Європейський Союз офіційно припинив дію безмитного режиму для української аграрної продукції, який був запроваджений у червні 2022 року як відповідь на повномасштабне вторгнення рф. Тепер Україна та ЄС повертаються до довоєнних умов торгівлі, однак зберігаються деякі преференції відповідно до Угоди про асоціацію. Україна прагне досягти постійного розширення доступу до європейського ринку.
Про це розповідає Poltava Today
Як виник і діяв торговельний безвіз
Тимчасовий безмитний режим, відомий як Autonomous Trade Measures (АТМ), запровадили 4 червня 2022 року, щоб допомогти українським експортерам компенсувати втрату доступу до морських портів. Безмитний режим двічі подовжували, однак вже минулого року стало зрозуміло, що останнє подовження стане фінальним. Це було зумовлено невдоволенням фермерів з Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії, які критикували наплив дешевої української продукції. Найгострішими були протести в Польщі, де фермери блокували кордон і висипали українське зерно.
У перший рік дії АТМ Україна експортувала до ЄС майже без обмежень. Однак із часом країни-члени ЄС, зокрема Польща, Румунія та Франція, почали тиснути на Єврокомісію, вимагаючи обмежити імпорт окремих «чутливих» товарів, таких як зерно, яйця, цукор, мед та крупи. Внаслідок цього для низки позицій запровадили обмеження та квоти.
Вимоги та аргументи європейських аграріїв
Аналітикиня Центру європейської політики Світлана Таран зазначає, що Україна істотно наростила експорт окремих видів агропродукції. Зокрема, експорт цукру зріс у 10 разів — із 20 тисяч до 200 тисяч тонн. До повномасштабного вторгнення експорт цукру здійснювався в межах квот, однак після закриття інших ринків ЄС став для українських виробників основним напрямом збуту. При цьому зростання цін на цукор у Європі було частково стримане завдяки надходженню продукції з України.
Скасування безвізу звучить, ніби нас повністю накривають тарифами. Але це не так. Ми повертаємося в зону вільної торгівлі
Європейські фермери акцентують увагу не лише на ціновій конкуренції, а й на різниці у регулюванні використання пестицидів та добрив. У ЄС діють суворіші обмеження, тоді як в Україні певні речовини дозволені. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський наголошував, що це впливає на собівартість виробництва та конкурентоспроможність.
Світлана Таран підтверджує розбіжності у стандартах і підкреслює, що Україна вже впровадила чимало реформ у сфері сільгосппродукції. Проте повна гармонізація із фітосанітарними нормами ЄС — це обов’язкова умова для подальшого просування до членства в Євросоюзі.
Водночас аналітикиня зауважує, що не лише Україна експортує до ЄС без повного дотримання європейських стандартів: те саме стосується й інших країн — наприклад, держав Меркосур чи Мексики. Україна, доки не є членом ЄС, не має обов’язку виконувати всі ці вимоги, однак поступово до них наближається.
Перспективи для українського експорту після завершення безмитного режиму
Незважаючи на завершення дії торговельного безвізу, Україна зберігає певні торговельні пільги в межах Зони вільної торгівлі, яка діє з 2017 року. Відтепер безмитний доступ можливий лише для обмеженого переліку товарів у межах встановлених квот. Для 36 тарифних квот, здебільшого на аграрну продукцію, ситуація змінилася — повернулися митні обмеження. Для решти товарів, на які вже діяли нульові мита, нічого не змінилося.
Зараз змінюється лише ситуація для 36 тарифних квот, переважно це аграрна продукція
Єврокомісія вже оголосила про намір розпочати консультації з Україною щодо оновлення торговельних умов на підставі статті 29 Угоди про асоціацію, що відкриває можливості для подальшої тарифної лібералізації. Українська сторона очікує розширення квот, наприклад, на мед, для якого поточна безмитна квота становить лише 6 тисяч тонн, у той час як середній річний експорт сягає 50 тисяч тонн. Україна прагне збільшити обсяги безмитного експорту та зробити квоти постійними, щоб уникнути щорічних погоджень, що залежать від політичної волі.
У свою чергу, у Брюсселі чекають, що Україна завершить гармонізацію санітарних, фітосанітарних та екологічних норм із європейськими стандартами. За даними Єврокомісії, прогрес у цьому напрямі є, але попереду ще значний обсяг роботи.