Більшість лідерів держав Європейського Союзу підтримують надання Україні репараційної позики, профінансованої за рахунок доходів від заморожених російських активів. Однак частина глав держав виступає за альтернативні фінансові механізми підтримки. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час брифінгу після засідання саміту ЄС у Брюсселі.
Про це розповідає Poltava Today
Значення репараційної позики для фінансової стабільності України
На думку президента, питання надання Україні фінансової допомоги залишається одним із ключових для гарантування спроможності держави протистояти викликам наступного року. Зеленський підкреслив, що існує ризик великого дефіциту бюджету у розмірі 45–50 мільярдів євро, і відсутність рішення щодо фінансування може поставити під загрозу як обороноздатність, так і відновлення країни. Президент наголосив на важливості консолідованої підтримки з боку ЄС у цей період.
«В одному ми об’єднані – ми не можемо дозволити собі, щоб Україна залишилася без відповіді в ці дні щодо фінансових можливостей на наступний рік. Тому що це загроза – 45–50 мільярдів (євро) буде точно дефіцит, ми з вами не знаємо точно, як будуть розвиватися події в наступному році. Ми робимо все, щоб закінчити війну, всі наші зусилля спрямовані на дипломатичний хід завершення цієї війни, але ми чуємо з російської сторони різні меседжі, вони більше говорять про війну, ніж про мир. Тому Україна повинна бути сильною. 45–50 мільярдів на наступний рік – це не тільки про фронт, це в принципі про здатність України боротися… Тому будемо вірити, що рішення сьогодні буде позитивне», – сказав Зеленський після засідання саміту Євросоюзу з його участю.
Перспективи та наслідки рішення ЄС
Відповідаючи на запитання журналістів, глава держави уточнив, що у разі негативного рішення навесні Україна ризикує втратити можливість отримати транш на відновлення країни в умовах миру або на пріоритетні цілі, такі як виробництво дронів, якщо війна триватиме. За словами Зеленського, у такому разі виробничі потужності України щодо дронів будуть суттєво скорочені.
У підготовленому проєкті висновків саміту ЄС окремо зазначено, що планується запуск репараційної позики на основі заморожених російських активів. Цей пункт, однак, ще не погоджено остаточно і його має затвердити керівництво країн-членів. Документ передбачає термінове ухвалення відповідних рішень Радою ЄС та Європейським парламентом для забезпечення фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року.
Репараційний кредит розглядається як стратегічний інструмент допомоги Україні на суму до 90 мільярдів євро протягом двох років. Фінансування буде здійснюватися за рахунок доходів і залишків заморожених російських активів, обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Дипломати зазначають, що остаточна домовленість щодо репараційної позики ще відкрита, але Європейський Союз не має наміру залишати Україну без фінансової підтримки. 18 грудня лідери 27 країн ЄС зібралися на саміт у Брюсселі для ухвалення відповідних рішень.