Європейський Союз досяг згоди щодо виділення Україні 90 мільярдів євро фінансування на 2026–2027 роки, відмовившись від плану використання заморожених російських активів для цієї мети.
Про це розповідає Poltava Today
Деталі переговорів та позиції країн
Домовленість була досягнута після майже доби напружених переговорів лідерів ЄС, які тривали 17 годин. Незважаючи на те, що більшість країн підтримували ідею репараційної позики з використанням заморожених російських активів, план «А» не був реалізований через стійкий спротив Бельгії, яка отримала підтримку Франції, Італії та Люксембургу. В результаті Європейський Союз ухвалив план «Б» — спільне залучення коштів 24 країнами-членами, виключивши з процесу Угорщину, Словаччину та Чехію.
Суттєвим аргументом для Бельгії стала необхідність гарантій щодо її депозитарію Euroclear, який зберігає значну частину заморожених активів рф. Бельгійський прем’єр Барт де Вевер наполягав на рівномірному розподілі ризиків та гарантіях виплат у разі судових рішень на користь росії. Його позиція отримала широку підтримку серед політичних сил країни.
«Якщо вже у нас є хороший парашут, то ми всі стрибаємо разом. Не я один», – наголосив Барт де Вевер, підкреслюючи важливість солідарної відповідальності країн ЄС.
Реакції лідерів та особливості фінансування
Під час саміту прем’єр Швеції Ульф Крістерссон назвав ці переговори найважливішими за весь час повномасштабної війни. Польський прем’єр Дональд Туск наголосив на критичності моменту для всього континенту, заявивши: «Вибір простий. Або гроші сьогодні, або кровопролиття завтра».
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступав за використання саме російських коштів, проте визнав необхідність компромісу. Президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що без цієї допомоги Україні буде складно втримати стійкість і підтримувати необхідний рівень оборонних спроможностей.
Рішення передбачає надання Україні безвідсоткової позики, яку Київ повертатиме лише після отримання репарацій від рф. Водночас, у декларації ЄС зазначено, що Союз залишає за собою право використати російські активи для погашення цієї позики у майбутньому. Робота над механізмами репараційного кредиту триватиме.
План фінансування реалізується за рахунок позик, забезпечених бюджетним резервом ЄС, що дозволяє обійти пряме використання коштів заморожених російських активів. При цьому не всі держави-члени братимуть участь у схемі — винятки отримали Угорщина, Словаччина і Чехія.
Оцінки експертів та політичні наслідки
Експерти наголошують на двозначності рішення: з одного боку, воно забезпечує термінову фінансову підтримку України, з іншого — відкладає політично важливе питання притягнення росії до відповідальності за агресію. Політолог Юрай Майчін зауважує, що відмова від використання заморожених активів посилає сигнал як до москви, так і до Вашингтона щодо браку волі ЄС ухвалювати сміливі рішення.
Президент Євроради Антоніу Кошта підкреслив, що зобов’язання щодо підтримки України виконано в повному обсязі. Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про досягнення головної мети — задоволення критичних фінансових потреб України на наступні два роки.
Президент Франції Емманюель Макрон назвав домовленість значним кроком уперед, зазначивши, що вперше ЄС діє настільки консолідовано для надання кредитів Україні. Бельгійський прем’єр Барт де Вевер заявив, що всі сторони залишилися у виграші: Україна отримала фінансування, а Європа зберегла єдність і фінансову стабільність.
У москві позитивно сприйняли те, що заморожені російські активи наразі не були задіяні. Очільник Фонду прямих інвестицій рф Кирило Дмитрієв назвав це перемогою для «права та здорового глузду» в Європі.
Канцлер Мерц зазначив, що погоджені 90 мільярдів євро дозволять Україні покрити військові та бюджетні потреби на найближчі два роки. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен нагадала, що у підсумку рахунок за війну все одно буде виставлений рф, а Україна не муситиме віддавати позику, доки не отримає репарації.